ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918 — збройний виступ частини селян і робітників Звенигородського пов. Київської губернії проти австро-нім. окупаційного режиму (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) та гетьманщини (див. Українська Держава, П.Скоропадський). 3 черв. 1918 каральний загін, викликаний адміністрацією поміщицького маєтку в м-ку Лисянка, жорстоко розправився з селянами, які відмовилися працювати в економії. Робітники місц. підпр-в і селяни, озброївшись гвинтівками й кулеметами, 4 черв. розгромили нім. каральний загін, гетьман. офіцерську сотню та поміщицьку контору й пішли на Звенигородку. 5 черв. до них приєдналися повстанці ін. сіл і за кілька днів повстання охопило весь повіт. 8 черв. повстанці оточили Звенигородку, а наступного дня захопили її. Вони взяли в полон гетьман. адміністрацію, призначили коменданта міста й оголосили мобілізацію чол. нас. Чисельність повстанців досягла 30 тис. осіб. Нас. навколишніх сіл влаштовувало аварії на залізницях, щоб не допустити підвезення нім. військ для придушення повстання. 13 черв. під тиском переважаючих сил нім. військ повстанці змушені були залишити Звенигородку, проте влада в повіті ще протягом місяця перебувала в їхніх руках. У першій декаді лип. повстанці під натиском переважаючих сил нім. військ залишили межі повіту. Під час боїв було вбито та поранено 6 тис. окупантів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
