ЗАХАРУК Юрій Миколайович (12.04.1914—12.04.1997) — археолог, фахівець у галузі історії первісного сусп-ва, теорії й методології археології. Д-р істор. н. (1981). Н. в м. Вінніпег (Канада). Закінчив істор. ф-т Одес. ун-ту (1938). Працював у Житомир. краєзнавчому музеї (1939—40), навч. в аспірантурі Ін-ту археології АН УРСР (1940—41, 1946— 48). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945. Працював в Ін-ті сусп. наук у Львові (1949—60), Ін-ті археології АН УРСР (1960—71). 1953 захистив канд. дис. з пізньотрипільських пам’яток Сх. Волині та Середньої Наддніпрянщини. Керував археол. експедиціями, зокрема: «Великий Київ», Волино-Подільською, Волин., Дністровською. Від 1960-х рр. зосередився на розробці проблем теорії та методології археології. 1971 переїхав до Москви, де в Ін-ті археології АН СРСР обіймав посаду заст. дир. з наук. роботи, а від 1986 — пров. н. с. П. у м. Москва. Тв.: Софіївський тілопальний могильник. «Археологічні пам’ятки УРСР», 1952, т. 4; Дослідження пам’яток пізньої бронзи та раннього заліза на Волині. «Археологічні пам’ятки УРСР», 1956, т. 6; Методо-
290 ЗАХЕР
логические проблемы археологической науки. М., 1981; Археология: наука историческая или источниковедческая? «Советская археология», 1989, № 3; Археология: Критерий научности. В кн.: Первобытная археология. К., 1989. Літ.: Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997; Пам’яті Юрія Миколайовича Захарука. «Археологія», 1998, № 3. С.П. Юренко.
Ебінг ввів до наук. обігу термін «мазохізм»). П. у м. Линдхейм (Німеччина). Тв.: Вибрані твори. Львів, 1999. Літ.: Горбач А.-Г. Українська тематика в творчості Захер-Мазоха. «Сучасність», 1995, № 1; Середа О. Леопольд фон Захер-Мазох і український національний рух у Галичині у 60-х роках XIX ст. «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність», вип. 5. Львів, 1998; Вульф Л. «Мої найзаповітніші фантазії»: Леопольд фон Захер-Мазох і міф Східної Європи. «Україна модерна», число 8. К.—Львів, 2003. О.В. Середа.
через тактичні й стратегічні розбіжності в питаннях визвол. змагань та парт. розбіжності. У зв’язку з неприйнятною для ЗО УНР позицією Директорії на переговорах УНР і Польщі (див. Варшавський договір 1920) уряд ЗО УНР проводив незалежну політику, а на поч. 1920 відновив і назву д-ви — ЗУНР. Літ.: Лозинський М. Галичина в рр. 1918—1920. Відень, 1922; Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів, 1995; Макарчук С.А. Українська республіка галичан: Нариси про ЗУНР. Львів, 1997; Литвин М. Українсько-польська війна 1918— 1919 рр. Львів, 1998; Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923: Документи і матеріали, т. 2. ІваноФранківськ, 2001. М.Р. Литвин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАХАРУК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
