ЗАГОРОВСЬКИЙ Василь Петрович (р. н. невід. — 1580, за ін. даними, 1577) — культ.-освіт. діяч, меценат. З укр. шляхетського роду з Волині (див. Загоровські), брацлавський каштелян. 1576 під час відбиття татар. нападу на Волинь був узятий у полон. Перебуваючи в неволі, написав заповіт своїм синам (1577), де виклав програму їхнього виховання та навчання. Згідно із заповітом по досягненні семилітнього віку опікуни мали віддати дітей у «руську науку» до дяка для навчання читання й письма церковнослов’ян. мовою, арифметики та співу — у власному домі або ж у школі при Свято-Іллінській церкві у м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Далі дітей мав навчати лат. мові освічений бакалавр, а після цього їх потрібно було віддати до Віленського єзуїтського колегіуму (див. Єзуїтські школи, Вільнюський університет). Ця програма навчання була розрахована на сім або десять років. З. заповідав своїм дітям триматися батьківської правосл. віри (див. Православ’я), вірно служити своїй вітчизні — Речі Посполитій, жити за християн. заповідями, шанувати в людях не зовн. красу, багатство, силу, а християн. доброчесності. Він заповів чималі гроші для організації шпиталю у Володимирі, а також на переписування книг. Підтримував контакти з кн. А.Курбським та його культ. гуртком. Призначив кн. А.Курбського одним із опікунів своїх дітей. З. належав до тієї частини укр. шляхти, яка не стала на шлях полонізації та окатоличення й міцно трималася правосл. культ. традицій. П. у татар. неволі в Криму. Дж.: Архив Юго-Западной России, ч. 1, т. 1. К., 1859. Літ.: Возняк М. Історія української літератури, т. 2, ч. 1. Львів, 1921. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАГОРОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
