ЖУКОВСЬКИЙ Олександр Тимофійович (1884 — р.с. невід.) — військ. та політ. діяч. Н. в с. Йозифівка Подільської губ. 1917 — полковник рос. армії. Делегат 1-го і 2-го Всеукр. військ. з’їздів, чл. Української Центральної Ради і Генерального військового комітету. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів (центр. течія), один із провідників партії. Від 29 січ. 1918 — в.о. військ. міністра Української Народної Республіки, з 9 березня 1918 — міністр мор. справ УНР, од 22 берез. 1918 — військ. міністр УНР. Автор законопроектів з орг-ції укр. регулярної армії. 29 квіт. 1918 заарештований нім. військ. владою за підозрою у причетності до викрадення банкіра Ю.Доброго, засуджений до 2-річного ув’язнення. За Директорії УНР — командир Окремого кордонного корпусу, нач. залоги в Кам’янці-Подільському. Брав участь у створенні Комітету охорони республіки, одним із завдань якого було спрямувати УНР на шлях співпраці з рад. владою. 13 верес. 1919 призначений ревізором військ. місій УНР у Празі, Берліні, Відні. В лют. 1920 репрезентував УПСР на конгресі Бернського Інтернаціоналу в Женеві. В серп. 1921 вів переговори з урядом УСРР про повернення віденської групи УПСР в Україну. За деякими даними, 1922 здійснив цей намір. Подальша доля невідома. Літ.: Дорошенко Д. Історія України, 1917—1923, т. 1—2. Ужгород, 1930—32; Українська Центральна Рада: Збірник документів і матеріалів, т. 1—2. К., 1996—1997; Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998. Т.С. Осташко.
Президент Міжнар. фонду М.Приймаченко, голова Укр.польс. форуму, заст. голови правління Т-ва дружби з українцями за кордоном «Україна—Світ», чл. президії Ради Спілки письменників України. Н. в с. Новосілки (нині с. Набережне Демидівського р-ну Рівнен. обл.). Після закінчення Дубнівського пед. уч-ща (1960) працював учителем восьмирічної шк., згодом — протягом 5-ти років — робітником на різних з-дах СРСР. Закінчив ф-т журналістики Київ. ун-ту (1968), аспірантуру Ін-ту літ. АН УРСР (1971). Пройшов усі щаблі наук. росту від м.н.с. до зав. відділу (з 1978) та дир. (з 1991) цього ін-ту (нині — Інститут літератури імені Т. Шевченка). З 1988 — заст. акад.-секретаря Від-ня літ., мови та мистецтвознавства АН УРСР. На поч. 1990-х рр. включився в політ. діяльність. Був Державним радником України з питань гуманітарної політики. Віце-прем’єрміністр України (жовт. 1992 — серп. 1994 та груд. 1999 — трав. 2001), нар. депутат України 2-го та 4-го скликань, голова підк-ту Верховної Ради України. Лауреат Респ. премії ім. О.Білецького (1978) в галузі літ.-худож. критики та Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1992), премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1993). Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ст. (1997) та 2-го ст. (2000). Тв.: Пафос життєствердження. К., 1974; Людина як міра часу. К., 1979; Человек в литературе. К., 1983; Наближення. К., 1986; Із забуття — в безсмертя. 1991; Вірю в силу духа. Луцьк, 1999; Подих третього тисячоліття. Луцьк, 2000; Заявити про себе культурою. К., 2001; Олег Ольжич і Олена Теліга. К., 2001; Слово і доля. К., 2002; Духовна спрага по втраченій батьківщині. К., 2002; Поминаймо в скорботі, але не во гніві. Українськопольський конфлікт на Волині 1943— 1944 рр. Луцьк, 2003; Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки «Жовтий князь». В кн.: Барка В. Жовтий князь. К., 2003; То твій, сину, батько! Українська душа — на Голгофі ХХ століття. К., 2003. Літ.: Жулинські Г. та М. То твій, сину, батько! Українська душа — на Голгофі ХХ століття. К., 2003. О.І. Ганжа.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Жуковський Олександр Тимофійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
