ДУНАЄВСЬКИЙ Ісак Осипович (30(18).01.1900—25.07.1955) — композитор, диригент, скрипаль, громад. діяч, один з основоположників рад. оперети, муз. кінокомедії. Засл. діяч мист-в (1936), нар. арт. РРФСР (1950). Н. в м. Лохвиця в сім’ї касира «Товариства взаємного кредиту». У ві-
Державна капела України «Думка». В центрі — Н. Городовенко. Харків, 1922.
Національна заслужена академічна хорова капела України «Думка». Київ, 2004.
496 ДУНАЇВЦІ
Дружина Святослава повертається з Дунаю. Мініатюра з Радзивіллівського літопису.
ці 6-ти років оволодів нотною грамотою, вчився гри на скрипці в музиканта-аматора. 1910 вступив до Харків. приватної г-зії (закінчив 1918 із золотою медаллю), паралельно вчився в муз. уч-щі по класах скрипки та композиції. 1919 закінчив Харків. консерваторію, працював диригентом, зав. муз. частиною, композитором у Харків. рос. драм. театрі. 1924 був запрошений до Москви муз. кер. естрадного театру «Ермітаж»; з 1926 — кер. муз. частини Моск. театру сатири. Протягом 1924—29 створив 6 оперет. Від 1929 — муз. кер. Ленінгр. театру «Мюзік-холл»; тісно співпрацював із джаз-оркестром Л.Утьосова, створив для нього «Рапсодію на теми пісень народів СРСР» та естрадно-муз. шоу «Музична крамниця». За 1932— 40 написав музику до 13 кіноф-мів. 29 груд. 1937 в Москві відбувся авторський вечір Д. Цього ж року очолив правління Ленінгр. від-ня Спілки рад. композиторів (1937—41). 1938 обраний депутатом ВР РРФСР від Ленінгр. обл. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 з ансамблем пісні й танцю Центр. будинку к-ри залізничників дав бл. 700 концертів на фронті й у тилу. Від 1943 жив у Москві. Після війни повернувся до роботи в кіно, продовжував створювати пісні та оперети. Автор 12 оперет («Золота долина», 1938; «Вільний вітер», 1947; «Син клоуна», 1950; «Біла акація», 1955 та ін.); кантат «Ми прийдемо», «Ленінграде, ми з тобою» (обидві — 1945); музики до 28 кіноф-мів («Веселі хлоп’ята», 1934; «Воротар», «Цирк», «Дівчина поспішає на побачення», «Діти капітана Гранта»,
«Шукачі щастя», «Попутний вітер» (усі — 1936); «Багата наречена» (1937); «Волга-Волга» (1938); «Світлий шлях», «Моя любов» (обидва — 1940); «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1949), «Випробування вірності» (1954) та ін.); музики до 30 драм. вистав (за п’єсами П.-О.Бомарше, К.Гоцці, Мольєра та ін.); більше 100 пісень на слова російських поетів В.Лебедєва-Кумача, М.Матусовського, Є.Долматовського, Л.Ошаніна та ін. («Марш веселих хлоп’ят», «Пісня про Батьківщину», «Марш ентузіастів», «Пісня про Москву» та ін.) набули популярності переважно з кіноф-мів. В Україні відбулися прем’єри балету «Відпочинок фавна» (Харків, 1924) та оперети «Біла акація» (Одеса, 1935). Укр. фольклор використано в «Українській рапсодії для джаз-оркестру», в «Марші трактористів», музиці до кіноф-му «Кубанські козаки». Лауреат Держ. премії СРСР (1941, 1951). П. у м. Москва. Тв.: Моя работа над песней в кино. В кн.: Песни в советских кинофильмах. М., 1938; Музыка масс. В кн.: 30 лет советской кинематографии. М., 1950; Выступления. Статьи. Письма. Воспоминания. М., 1961; «Если б вы знали, как я люблю весну…»: [Листи І.О.Дунаєвського 1940— 1955 рр.]. «Советская музыка», 1970, № 5; Избранные письма. Л., 1971; Не могу не петь о жизни: Неопубликованные письма И.О.Дунаевского (1951—1955). «Музыкальная жизнь», 1980, № 2. Літ.: Нестьев И. Путь И.Дунаевского. «Советская музыка», 1955, № 11; Памяти И.О.Дунаевского. Там само, № 9; Пэн А.А. И.Дунаевский. М., 1956; Руммель И. Дунаевский в кино. «Советская музыка», 1960, № 2; Сохор А.Н. «Песня о Родине» И.О. Дунаевского. М., 1960; Чернов А.А. Исаак Осипович Дунаевский. М., 1961; Михеева Л.В. Оперетты Дунаевского. М., 1962; Її ж. Исаак Осипович Дунаевский 1900—1955: краткий очерк жизни и творчества. Л., 1963; Персон Д.М. И.О.Дунаевский: Нотобиблиографический справочник. М., 1971; Дунаевский и Харьков. Х., 1985; Шафер Н.Г. «О странностях любви…». «Театр», 1985, № 10; Його ж. Дунаевский сегодня. М., 1988; Жмодяк И. Знаем ли мы Дунаевского. «Музыкальная жизнь», 1989, № 12; Иняхин П. Ликование на раскаленной крыше. «Театральная жизнь», 2000, № 1; Композитори світу в їх зв’язках з Україною: Довідник. К., 2000. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУНАЄВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
