ДРЕГОВИЧІ — об’єднання сх.слов’ян. племен на лівобережжі Прип’яті (прит. Дніпра). В «Повісті временних літ» Д. згадуються серед племен, які мали власне княжіння. Літописець наводить легенду про варязького кн. Тура, який княжив у місті Д. Туров (нині с-ще міськ. типу Гомельської обл., Білорусь), що лежало на торг. шляху з Середнього Подніпров’я до Пд.-Сх. Прибалтики. Д. згадано в творі імп. Константина VII Багрянородного. В 10 ст. землі Д. було приєднано до Київської Русі. У 12 ст. на тер. Д. утворилося Туровське князівство, ч. земель Д. увійшла до Полоцького князівства як його пд. уділи. В серед. 12 ст. у нижній течії Прип’яті існувала волость «дреговичі», що належала черніг. князям. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРЕГОВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
