ДОБРОВСЬКИЙ (Dobrovskэ) Йозеф (17.08.1753—06.01.1829) — чеський вчений, один з основоположників слов’янознавства. Чл. Королів. т-ва наук у Празі (1784), почесний чл. Петерб. АН (1820). Н. в м. Дьярмат (Угорщина). 1768—76 навч. на філос., згодом на богословському ф-тах Карлового ун-ту в Празі. Найважливіші праці: «Історія чеської мови і літератури» (1792), «Глаголиця» (1807), «Основи старослов’янської мови» (1822), «Кирило і Мефодій — слов’янські
апостоли» (1823). Творчість Д. справила відчутний вплив на процес нац. відродження Чехії наприкінці 18—19 ст. 1792 відвідав Санкт-Петербург, виявив там давні рукописи та стародруки, дослідив Ізборник 1973 та «Слово о полку Ігоревім». Брав участь у першому перекладі останнього чеською мовою. Д. першим у Чехії опублікував окремі відомості про укр. мову та українців. У ж. «Славін» («Slavin» — 1800) вмістив уривок праці Й.-Х.Енгеля «Історія України і українських козаків» (1796). 1814 передрукував із віденського ж. «Vaterlдndische Blдtter» (1812, № 27) у ж. «Слованка» («Slovanka») ст. «Русняки на Марамороші», яка була спрямована на роз’єднання укр. етносу в Австрійс. імперії. В ній твердилося, що нас. Галичини розмовляє словац. і польс. мовами. Д., додавши до цієї статті 11 своїх приміток критичного характеру, обґрунтовано розкрив етногр. особливості українців Галичини, Буковини, Списького комітату й Закарпатської України, підкреслив етнічну спорідненість і єдність нас. цих країв. Критичні зауваження Д. викликали великий інтерес славістів і громадськості Галичини. В цьому ж журналі Д. повідомив про появу «Енеїди» І.Котляревського і граматики укр. мови О.Павловського. Після відвідин С.-Петербурга і зустрічей з вихідцем із Закарпаття І.Орлаєм Д. захопився письмовими пам’ятками цього краю, старими грамотами й почав вивчати їх. Завдяки дослідженням Д. чеські вчені майже одностайно визнали право українців на нац. незалежність, що дало підстави галицькій інтелігенції відстоювати свої права в Австрійс. імперії. Галицьке відродження 30-х рр. 19 ст., започатковане «Руською трійцею», базувалося на працях чеських «будителів». Е.Кінан приписує Д. авторство фальсифікації «Слова о полку Ігоревім». Це припущення активно дискутується сьогодні у світовій науці. Літ.: З історії чехословацько-українських зв’язків. Братислава, 1959; Грозєнчик В.Й. та ін. Короткий огляд історії чехословацько-українських зв’язків і відносин. Братислава, 1959;
Wollman S. Dobrovskэ a Slovo o pluku Igoreve. «Slavia» (Praha), 1955, r. 24; Моисеева Г.Н., Кобец М.М. Йозеф Добровский и Россия: Памятники русской культуры XI—XIII веков в изучении чешского слависта. Л., 1990; Кінан Е. Чи міг Ярослав Галицький 1185 року стріляти султанів? В кн.: Кінан Е. Російські історичні місця. К., 2003. Я.І. Дзира, А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОБРОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
