ДНІПРОВСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ — 1) формування рад. ВМФ, ств. в берез. 1919 в Києві рішенням РВР Республіки. Наприкінці берез. в її складі було 19 бойових і допоміжних суден, зведених у 3 бригади (в серп. сформовано 4-ту бригаду). Від квіт. 1919 Д.в.ф. вела бої із загонами отаманів Д.Зеленого, Д.Струка та ін., брала участь у приду-
їв, зайнятий польс. військами. Судна Пд. групи 10 черв. прорвалися через укріплення в р-ні с. Трипілля (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.) й підійшли до Києва. За успішні дії в Київ. наступальній операції 1920 7 кораблів були нагороджені Почесним революц. червоним прапором. Д.в.ф. розформована за наказом РВР РСФРР від 22 груд. 1920. Флотилією командували в різні часи: А.Полупанов, П.Смирнов, Б.Корсак, М.Степанов. Літ.: Лисенко А.С. Днепровская военная флотилия в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны. К., 1971; Киев, т. 2. К., 1983. О.Й. Щусь.
командуванню, а згодом брали участь в антибільшовицьких сел. повстаннях (див. Повстанський рух в Україні 1918—1922). Літ.: Історія Українського війська. Львів, 1992. Г.П. Савченко.
шенні Григор’єва повстання 1919, в обороні Києва під час наступу Збройних сил Півдня Росії та військ Директорії УНР. У трав. 1919 флотилія була підпорядкована Управлінню військ. сполучень Українського фронту, а після його розформування в черв. — Дванадцятій армії. 27 серп. 1919 флотилію передано у відання командування Мор. силами РСФРР. До її складу влилася Прип’ятська флотилія. В кін. верес. 1919 флотилію складали 77 суден; бойові кораблі були зведені в 2 дивізіони (1-й у складі 10 канонерських лодок і 2-й — 11 суден). У жовт. 1919 її кораблі вели бої з білогвард. флотилією, яка намагалася висадити десант у тил 58-ї стрілец. д-зії. На поч. трав. 1920 при підході польс. військ до Києва (див. Польсько-радянська війна 1920) флотилія була розділена на 3 загони: Березинський, Сожський (Пн. група суден, база в м. Гомель, нині місто в Білорусі) і Пд. (база в Катеринославі, нині м. Дніпропетровськ). До її складу входило 40 кораблів і суден, десантний загін і гідроавіазагін, служба зв’язку та ін. підрозділи. 2 черв. 1920 судна Пн. групи флотилії здійснили прорив у р-ні Лоєва (при впадінні р. Сож у Дніпро; нині місто в Білорусі) і забезпечили переправу частин 12-ї армії та успішний наступ на Ки-
2) військ. флотилія, що була створена 1931 на базі загону кораблів, який існував з 1925. У 1940 на базі Д.в.ф. утворено Дунайську військову флотилію й Пінську військову флотилію. 3) Д.в.ф. була знову створена у верес. 1943 на базі кораблів Волзької військ. флотилії. За бойові подвиги у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 нагороджена орденами Червоного Прапора (1944) і Ушакова 1-го ст. (1945). Після закінчення війни Д.в.ф. розформовано. ДНІПРОВСЬКА ДИВІЗІЯ — військ. з’єднання Армії Української Народної Республіки, утворене на поч. 1918 отаманом Д.Зеленим. Діяла на тер. сучасної Київ. обл. в р-ні с. Трипілля (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.) та міст Васильків, Біла Церква, Фастів. Від 3 груд. 1918 входила до Осадного корпусу Січових стрільців, складалася з 4-х полків (4000 вояків). У січ. 1919 під впливом більшовицької пропаганди штаб д-зії відмовився виконати наказ про передислокацію в Галичину і заявив про визнання рад. влади. На придушення заколоту з Києва прибув загін Січових стрільців сотника О.Думіна. 22 січ. 1919 у бою під Обуховом заколотники зазнали поразки й склали зброю. Д.д. було розформовано. В лют. 1919 у р-ні Трипілля—Ржищів (нині місто Київ. обл.)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДНІПРОВСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
