ДЕНАРІЙ (лат. denarius — буквально: той, що складається з 10) — 1) срібна монета Риму Стародавнього вартістю 10 мідних асів, карбувати яку розпочали бл. 214—211 до н. е. Спочатку Д. важив 1/72 рим. фунта, тобто 4,55 г. Бл. 155 до н. е. вага Д. становила 1/84 рим. фунта, а вартість його знизилася і складала 16 (також здешевілих) асів. Таке співвідношення зберігалось аж до часів імп. Нерона (54—68), який зменшив вагу Д. до 1/96 рим. фунта (3,41 г). Внаслідок погіршення якості рим. срібних монет Д. поступово ставав неповноцінною монетою. За часів імп. Марка Ульпія Траяна (98—117) вміст лігатури в Д. зріс до 25 %, а наприкінці 2 ст. в ньому було лише 50 % срібла. Наприкінці 3 ст. Д. перетворився на дрібну бронз. монету масою 1,94 г і вартістю 1/50000 рим. фунта золота. Згодом Д. стає найдрібнішою мідною монетою Рим. імперії. Рим. Д. були широко поширені на укр. землях. Свідченням цього є численні знахідки монетних скарбів, що датуються 1—3 ст.; 2) срібна монета, що емітувалася в країнах Зх. Європи в 5— 12 ст. Її маса становила бл. 1,7 г. Із каролінзького фунта срібла (бл. 408 г) карбували 240 Д. Поступово вартість Д. дедалі зменшувалася. Середньовічні зх.європ. Д. перебували на грошовому ринку Київської Русі від кін. 10 ст. до кін. 1-ї чв. 12 ст.; 3) срібна, а згодом білонна монета Корони Польської. Перші Д. масою 1,6—1,7 г карбовано в 2-й пол. 10 ст. Після грошової реформи Казимира III Великого (1333—70) Д. становив 1/12, згодом — 1/16, а наприкінці 14 ст. — 1 /18 польс. гроша й був найдрібнішим монетним номіналом. У 1-й пол. 16 ст. вміст чистого срібла в Д. складав 0,037 г. Останні Д. були карбовані в Речі Посполитій у 1-й пол. 17 ст.;
4) срібна, а згодом білонна монета Великого князівства Литовського, карбувати яку почали в 2-й пол. 14 ст. В актових документах литов. Д. згадуються під назвою «пенязі» — 10 пенязів складали 1 литов. гріш. Литов. Д. містили на 20 % більше срібла, ніж польс. Емісія Д. розпочалася за часів панування вел. кн. литов. Ольгерда й тривала до 2-ї пол. 16 ст. Польс. та литов. Д. були поширені на укр. землях у 14— 17 ст.; 5) мідні монети, що карбувалися у м. Львів бл. 1350—82 від імені польс. королів Казимира III Великого (1333—70) та Людовика Угорського (1370—72, 1378—82), а також кн. Владислава Опольського (1372—78). На їхньому аверсі — увінчана короною монограма монетного сеньйора — лат. літери K, L або W; на реверсі — зображення корони. Вага львів. Д. коливалася від 0,4 до 1,5 г. 6—8 Д. відповідали одному срібному півгрошові. Літ.: Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1970; Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль— Львів, 1998. Р.М. Шуст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕНАРІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
