ГРУШЕВСЬКА Катерина Михайлівна (криптонім — К.Г.; 21.06.1900—30.03.1943) — культуролог, етносоціолог, фольклорист; член київ. т-ва «Просвіта» (1918), секретар Українського соціологічного інституту (УСІ; 1919—24), дійсний чл. НТШ (1927), вчений секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії істор. пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН (1924—30), кер. Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН (1925—30), ред. ж. «Первісне громадянство та його пережитки на Україні» (1926—30). Дочка М.Грушевського та М.Грушевської, онука С.Грушевського. Н. в м. Львів. Початкову освіту через вроджене захворювання (сухоти) здобула вдома. У дитинстві оволоділа польс., нім., англ., франц. мовами, мала хист до малювання, цікавилася історією, нар. творчістю, літ., багато читала. Від жовт. 1917 навч. як вільний слухач на юрид. від. Українського державного університету в Києві. 1918—19 побачили світ її перші публікації у «Літературно-науковому вістнику». Впродовж 1919—24 перебувала з батьками на еміграції: Женева (Швейцарія), Прага (Чехія), Відень. Виконувала обов’язки вченого секретаря УСІ, як аспірантка відвідувала заняття семінару з проблем первісної к-ри цього ін-ту, від осені 1919 до весни 1920 навч. в Женевському ун-ті, студіювала право та соціальну економію. Наставником і наук. кер. був батько. Першим
наук. здобутком молодої дослідниці стала її етногр. праця «Примітивні оповідання, казки й байки Африки та Америки» (1923). Навчання й наук. студії поєднувала з громад. діяльністю, брала участь у роботі віденського «Комітету помочі голодним України» (1921—22). Після повернення на батьківщину 1924 брала участь у роботі етногр. гуртка при Київ. ін-ті нар. освіти (керівники — А.Синявський, Т.Гавриленко), істор.архів. гуртка при Київ. губернському архіві (кер. — Й.Гермайзе), викладала курс методології збирання етногр. матеріалу для аспірантів каф-ри. Результати наук. студій у галузі вивчення творчості первісних народів оприлюднила в збірнику, присвяченому проблемам первісної к-ри «З примітивної культури: Розвідки та доповіді» (1924) з передмовою М.Грушевського. 1927 — на поч. 1928 перебувала в закордонному 6-місячному відрядженні у Франції, Німеччині, Австрії, знайомилася з найновішими дослідженнями первісної к-ри й фольклору, встановлювала творчі та наук. контакти між дослідниками цих країн і укр. науковцями. Впродовж 1926—30 редагувала наук. щорічник «Первісне громадянство та його пережитки на Україні (Примітивна культура та її пережитки на Україні, соціяльна предісторія, народня творчість в соціологічному висвітленні)». Найважливішою справою для Г. стала підготовка до видання корпусу нар. дум (1-й т. видано 1927, 2-й — 1931). Г. досліджувала теор. питання нар. пісенності як істор.культ. джерела. У її наук. доробку — окремі вид., статті, рецензії на вітчизн. та зарубіжні вид. й фахові публікації, що вийшли в світ англ., нім., франц., італ., іспан. мовами, переклади з англ. мови, програми для дослідників нар. творчості та побуту. У березні 1931 виїхала з М.Грушевським до Москви (відряджена АН як його секретар), де продовжила наук. працю. Після смерті батька готувала до друку його праці, працюючи в Історико-археогр. ін-ті ВУАН (1934), Ін-ті історії матеріальної к-ри (1934—36), Ін-ті укр. літ. ім. Т.Шевченка (1936—38). За ре-
дакцією Г. вийшов 10-й т. «Історії України-Руси», було підготовлено 6-й т. «Історії української літератури». 10 лип. 1938 Г. заарештована як учасниця «антирадянської націоналістичної організації». 15—16 квіт. 1939 засуджена військ. трибуналом Київ. особливого військ. округу до позбавлення волі на 8 років, заслана у виправно-трудовий табір в Магаданську обл. (нині територія РФ). П. на засланні у Темлазі. Реабілітована посмертно 30 лип. 1959. Тв.: Примітивні оповідання, казки і байки Африки і Америки. Зладила Катерина Грушевська. К.—Відень, 1923; З примітивної культури: Розвідки і доповіді Катерини Грушевської з передмовою Михайла Грушевського. К., 1924; Дума про пригоду на морі поповича: Причинок до дослідження звичаїв, зв’язаних з подорожуванням. «Первісне громадянство», 1926, вип. 1—2; До соціології старцівства. Там само, вип. 3; Українські народні думи, т. 1. К., 1927; З примітивного господарства. Кілька зауважень про засоби жіночої господарчої магії у зв’язку з найстаршими формами жіночого господарства. «Первісне громадянство», 1927, вип. 1—3; Українські народні думи у французьких перекладах. В кн.: Ювілейний збірник на пошану акад. Кирила Студинського, ч. 1. Львів, 1930. Літ.: Малик Я.Й. Катерина Грушевська. Текст лекції з курсу політичної історії України. Львів, 1991; Його ж. Катерина Грушевська. «Український історик», 1991—92, ч. 110—115, т. 28— 29; Матяш І.Б. «Первісне громадянство» — перший науковий етнографічний часопис в Україні 20-х років ХХ ст. «Рукописна та книжкова спадщина України», 1996, вип. 3; Її ж. Думознавчі студії Катерини Грушевської. «Родовід», 1997, № 1(15); Її ж. Curriculum vitae Катерини Грушевської. «Пам’ять століть», 1997, № 3(6); Її ж. Катерина Грушевська: життєпис, бібліографія, архіви. К., 1997; Її ж. «Зірка першої величини». Життєпис К.М. Грушевської. К., 2002. І.Б. Матяш.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Грушевська Катерина Миколаївна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
