ГРОМАШЕВСЬКИЙ Лев Васильович (13(01).10.1887—01.05. 1980) — епідеміолог. Академік Акад. мед. наук (АМН) СРСР (1944), засл. діяч н. УРСР (1957), Герой Соц. Праці (1967). Н. в м. Миколаїв. Закінчив Новорос. ун-т (Одеса, 1912). Від 1905 — учасник революц. руху, член РСДРП(б)—КПРС. Не раз перебував під арештом, на засланні. Брав активну участь в експедиціях з ліквідації епідемій холери, чуми, тифу (в Херсоні, Харбіні (Китай), Монголії та ін.) й налагодженні епідеміологічної служби в багатьох регіонах колиш. Російської імперії (Саратові, Астраханській і Подільській губ., Одесі). Один із організаторів системи санітарно-епідеміологічних станцій в СРСР. 1920 разом із Д.Заболотним створив і згодом очолив першу в СРСР каф-ру епідеміології при Одес. мед. ін-ті.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Громашевський Лев Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
