ГРЕБЕНЯК Володимир (18.11. 1892—07.07.1915) — археолог і мистецтвознавець. Навч. на філос. ф-ті Львів. ун-ту і водночас працював у музеї Наукового товариства імені Шевченка у Львові. 1913 склав перший каталог його археол. відділу. Опублікував праці про к-ру ранньозалізного віку в Галичині, започаткував на сторінках «Записок Наукового това-
Є.П. Гребінка. Портрет А. Мокрицького. 1840.
188 ГРЕБНИЦЬКИЙ
О.С. Грейг.
дацькій роботі. Через І.Сошенка познайомився з Т.Шевченком, сприяв викупові того з кріпацтва, допоміг видати «Кобзар» (1840); 1841 підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка», в якому помістив твори Т.Шевченка. Шевченко намалював портрет Г., а в червні 1843 гостював у нього в маєтку. Г. опублікував «Рассказы пирятинца» (1837), істор. повість «Ніжинський полковник Золотаренко» (1842) та роман «Чайковський» (1843), романтичну поему «Богдан» (1843), низку переспівів укр. нар. пісень, ліричних віршів укр. і рос. мовами; деякі з них стали популярними піснями та романсами: «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любити»), «Черные очи» («Очи черные, очи страстные»), «Песня» («Помню, я еще молодушкой была»). Г. належить перший повний укр. переклад «Полтави» О.Пушкіна (в бурлескно-травестійному стилі). Славу Г. принесли байки. П. у С.-Петербурзі. Похований в с. Мар’янівка. Окремі твори Г. перекладені болг., польс., сербською, угор., чеською мовами. Матеріали про життя та творчість Г. зберігаються у від. рукописів Ін-ту літ. ім. Т.Шевченка НАН України (фонд № 65). Тв.: Сочинения, т. 1—5. СПб., 1862; Твори, т. 1—5. К., 1957; Твори, т. 1—3. К., 1980—81; Вибрані твори. К., 1980; Поетичні твори. Повісті та оповідання. К., 1984; Чайковский: Роман. Повести. К., 1988; Байки. Поезії. К., 1990; Чайковський: Романи та повісті. К., 1996. Літ.: Цибаньова О. Євген Гребінка. К., 1972; Деркач Б.А. Євген Гребінка: літературний портрет. К., 1974; Жур П.В. Літо перше. К., 1979; Зубков С.Д. Русская проза Г.Ф. Квитки и Е.П. Гребенки в контексте русско-украинских литературных связей. К., 1979; Литвин М.С. З когорти класиків. «Українська мова і література в школі», 1982, № 2; Нахлік Є.К. Історична проза Євгена Гребінки. Там само, 1987, № 2; Шаров І.Ф. 100 видатних імен України. К., 1999; Задорожна Л.М. Євген Гребінка. Літературна повість. К., 2000; Видатні діячі України минулих століть. К., 2001; Орленко П. Євген Гребінка. В кн.: Історичний календар. 2002. К., 2002. Г.П. Герасимова.
унійний митрополит (див. Українська греко-католицька церква). Виходець із дрібної укр. шляхти (батько був скарбником Вітебського воєводства). 1699 вступив до чернечого ордену василіан. Навч. в катол. духовній колегії в м. Вільно (нині м. Вільнюс), де 1707 здобув ступінь магістра філософії, а 1710 — д-ра богослов’я. 1716 став унійним вітебським єпископом, а 1717 — полоцьким архієпископом. Від 1748 і до смерті посідав київ. унійну митрополичу каф-ру. Здійснював конфесійну політику, спрямовану на поширення унії (див. Берестейська церковна унія 1596) серед українців та білорусів, а також на недопущення переходу унійців у католицизм. 1754 після смерті єпископа Ієроніма Волчанського безуспішно намагався закріпити за унійною церквою Могильовську правосл. єпископію (її очолив ректор Київ. акад. Г.Кониський). Літ.: Welykyj A. Epistolae Metropolitarum Kiov. Cathol. L.Kiska, A.Szeptyckyj, F.Hrebnyckyi. Romae, 1959; Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590— 1960). Рим, 1962. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гребняк Володимир» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
