ГОСТИНЕЦЬ — (від старослов’янського гость — подорожній купець) — велика дорога, широкий битий шлях із впорядкованою проїзною частиною. Г. споруджувалися для руху гужового транспорту і проходили осн. торг. шляхами; були гол. магістралями й сполучали великі міста та сусідні землі. Г. зазвичай був обсаджений з обох боків де-
ревами, інколи вздовж дороги будували водовідвідні споруди. Особливою прикметою Г. було розміщення уздовж нього заїздів, постоялих дворів з приміщеннями для купців, кузень, корчем, митниць та ін. госп. будівель, призначених для обслуговування подорожніх. Г. будувалися за рахунок держ. скарбниці та за активної участі місц. населення. Литов. статут 1588 (див. Статути Великого князівства Литовського) встановлював розміри Г. і регламентував порядок руху по ньому. О.В. Крупка.
говельні комунікації і митні системи українських земель першої половини XVIII століття. «ЗНТШ», 2000, т. 240. В.В. Пришляк.
Проходження Г. визначалося фізично-геогр. особливостями місцевості, зокрема, помітно тяжіло до річкових вододілів. Мережу Г. в ранньому середньовіччі можна реконструювати на підставі археол. знахідок. У середні віки та на початку Нового часу у напрямках торгових шляхів спостерігається певна консервативність, що частково була зумовлена довготривалою дією шляхового примусу, складського права (див. Право складу) і митної системи, які визначали умови ведення торгівлі. Г. умовно поділяють на «великі», «вільні», «добровільні», «дозволені» і «недозволені», «королівські» тощо. Деякі Г. мали власні назви, як напр., Вітовтова дорога на пограниччі Волині й Полісся (14—17 ст.). Із джерел відомо про «Старий гостинець литовський» на Київщині, «руський» гостинець, що проходив у 16—18 ст. через м. Ярослав (нині місто в Польщі). Деякі з гостинців (шляхів) одержали назву від назви міста, з якого вони починались чи до якого вели (Білгородський гостинець, Брацлавський гостинець, Вінницький гостинець, Київський шлях, Колківський гостинець, Луцький, Олицький, Острозький, Паволоцький, Трипільський, Фастівський, Ярославський та ін.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОСТИНЕЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
