ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іван Якович (15.05. 1854—24.05.1942) — біохімік, хімік, громад. та політ. діяч. Дійсний (1899), згодом — почесний чл. НТШ, акад. УАН. Н. в с. Зарубинці (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію в Тернополі, мед. ф-т Віденського ун-ту (1876). 1882 вперше синтезував сечову кислоту й довів, що в живих істотах вона утворюється з нуклеїнових кислот, відкрив фермент ксантиноксидазу, розробив методи визначення білків і пуринових основ. Від 1883 — проф. Карлового ун-ту в Празі, чл. «Санітарної ради» та «Найвищої санітарної ради» у Відні. 1889, 1894, 1904 і 1911 — декан, а 1902—03 — ректор Карлового ун-ту, радник австрійс. імператорського двору, чл. палати панів австрійс. парламенту. 1917—18 — міністр здоров’я Австро-Угорщини.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Горбачевський Іван Якович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
