ГНОЙНИЦЯ, літописне місто — давньорус. місто на р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра), у порубіжжі Волинського князівства з Київською землею. Ймовірно, нині тер. с. Поліське Ізяславського р-ну Хмельн. обл. Згадується в Київському літописі під 1152: Ізяслав Мстиславич, тоді кн. володимир-волинський, поставив там своїх посадників. Літ.: Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX— XIII вв. К., 1985. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГНОЙНИЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
