ГІНДЕНБУРГ Пауль фон (02.10. 1847—02.08.1934) — нім. військ. і держ. діяч, генерал-фельдмаршал (1914), 1925—34 — рейхспрезидент Німеччини (Веймарська республіка). Зі старовинного сх.прусського юнкерського роду. Н. в м. Позен (нині м. Познань, Польща) в сім’ї прусського офіцера. Закінчив Гол. кадетський корпус у Берліні (1865). Учасник австро-прусської війни 1866 та франко-нім. війни 1870—71. Після закінчення Військ. акад. (1877) проходив службу в Генштабі, потім — у військах. 1896 призначений нач. штабу 8-го армійського корпусу (Кобленц, Німеччина), а від 1900 — у званні генерал-лейтенанта — командиром 28-ї піх. д-зії в Карлсруе (Німеччина). 1903—11 — командир 4-го армійського корпусу, генерал піхоти. На початку Першої світової війни у зв’язку з невдалими діями нім. військ у Сх. Пруссії призначений команд. 8-ї армії (22 серп. 1914). 26—30 серп. 1914 під Танненбергом (нині м. Стембарк, Польща) розгромив війська 2-ї рос. армії. Від 1 лют. 1916 — головнокоманд. нім. військами Сх. фронту, а з 29 серп. 1916 — нач. Великого Генштабу, фактично — головнокоманд. ЗС Німеччини. Після зречення престолу імп. Вільгельма II став Верховним головнокоманд. У питаннях стратегії Г. віддавав перевагу Сх. фронту, вважав першочерговим завданням виведення з війни Російської імперії. Прихильно ставився до проголошення незалежності України, ос-
П. фон Гінденбург.
кільки існування суверенної України, на його думку, мало зменшити загрозу Німеччині з боку поляків. Після капітуляції Німеччини (11 листоп. 1918) Г. разом з 1-м ген.-квартирмейстером В.Гренером організовано відвів з тер. Франції та Бельгії осн. сили нім. армії для допомоги урядові Веймарської республіки у забезпеченні в країні нового конституційного ладу. У зв’язку з підписанням Версальського мирного договору 1919 і повною демобілізацією армії вийшов у відставку. Перебуваючи у відставці, в квіт. 1925 висунув свою кандидатуру на вибори рейхспрезидента і здобув перемогу. За підтримки правих соціал-демократів у квіт. 1932 був переобраний на посаду рейхспрезидента. 30 січ. 1933 доручив А.Гітлеру сформувати уряд «національної згуртованості», маючи надію, що переважна більшість міністрів від націонал-консервативних кіл стримуватиме нового рейхсканцлера від радикальних кроків. Однак націоналсоціалістична більшість рейхстагу в берез. 1933 надала А.Гітлеру надзвичайні повноваження, що зробило його незалежним від рейхспрезидента. Будучи тяжко хворим, Г. поступово втратив вплив на події. П. у своєму маєтку Нойдек (Німеччина).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГІНДЕНБУРГ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
