ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ В УКРАЇНI. Вперше сел. союзи виникли під час революції 1905—1907. Це були масові орг-ції, що вимагали скасування приватної власності на землю та передачі селянам без викупу монастирських, церк., удільних, кабінетових і держ. земель. Під час столипінської реакції (див. Третьочервневий переворот 1907) сел. союзи припинили своє існування. За їхнє відродження взялися відразу ж після перемоги Лютневої революції 1917 трудовики (див. Народно-соціалістична (трудова) партія) і особливо Партія соціалістів-революціонерів (есери), пам’ятаючи велику популярність їх серед сел. мас. Гол. завдання, яке покладалося на союзи, — утримати селянство від неправомірних, анархічних виступів, всебічно підготувати аграрне питання для вирішення його Всеросійськими Установчими зборами. На поч. берез. 1917 утворено гол. к-т Всерос. сел. союзу, який звернувся до голови Тимчасового уряду кн. Г.Львова з проханням дати згоду на скликання з’їзду, а 12 берез. надрукував відозву до селянства Росії, закликаючи створювати волосні, повітові та губернські відня сел. союзу. У відозві викладалась програма союзу: цілковита підтримка Тимчасового уряду, продовження війни (див. Перша світова війна) до переможного кінця, вирішення земельного питання на Всерос. Установчих зборах, а до того часу не допускати «самоуправств і посягань на чужу власність».
В Україні сел. союзи найбільшого поширення набули в Катериносл. губ. Там уже 25 берез. 1917 було утворено губернський к-т, що прийняв рішення про негайну організацію сільс., волосних і повітових к-тів. На серп. 1917 тут діяло 566 к-тів (1 губернський, 8 повітових і 557 сільс. та волосних). У квіт.—трав. к-ти сел. союзу виникли в окремих місцевостях Таврійської, Херсон. і Черніг. губ. Спроба рос. есерів утворити сел. союзи у Волин., Київ. і Подільській губ. Правобереж. України та Полтав. губ. Лівобереж. України наштовхнулися на жорстку протидію як окремих селян, так і сел. орг-цій, очолюваних укр. есерами. Сільс. і волосні виконкоми названих губ. надсилали до повітових к-тів Сел. спілки резолюції-протести з вимогами заборонити представникам рос. орг-цій і партій («обрусителям») їздити по селах для ведення орг. і агітаційної роботи. У решті укр. губ. існували змішані форми організації селянства: ради сел. депутатів, солдатсько-сел. к-ти, сел. союзи і сел. спілки. Загалом організація селянства в Україні в союзи не виправдала себе — сел. союзи не були однорідними за своїм соціальним складом, і тому всередині їх розгорнулася боротьба між найзаможнішими і біднішими селянами. Влітку 1917 розпочався процес реорганізації сел. союзів у ради селянських депутатів, а подекуди і в сел. спілки. Літ.: Советы крестьянских депутатов и другие крестьянские организации (март—октябрь 1917 г.), т. 1, ч. 1; М., 1929, Минц И.И. История Великого Октября, т. 1. М., 1968. I.В. Хміль.
нання їхніх дій, про робітн. політику Тимчасового уряду, встановлення 8-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й побуту робітників, скасування надурочних і нічних робіт, страхування від безробіття, оплачування відпусток, обмеження використання праці підлітків тощо. II з’їзд у резолюції про профспілковий рух та нац. питання підкреслив необхідність об’єднання в єдиній спілці всіх працюючих у галузі, незалежно від національності. Мед. обслуговування покладалося на лікарняні каси, утримувані підпр-вами. У зв’язку із зростанням безробіття з’їзд окремо виділив питання про необхідність негайного створення бірж праці. Поряд з розглядом екон. питань учасники з’їзду у зв’язку з липневою кризою у Петрограді (нині Санкт-Петербург) висловили довіру Тимчасовому урядові, а також вітали УЦР. Вітання зачитали укр. мовою. III з’їзд поряд з екон. вимогами порушив питання про створення з чл. спілки цукровиків для охорони з-дів та економій міліції та бойових дружин, статути яких мав затверджувати ЦК спілки, а утримувати — заводоуправління. Профспілці вдалося домогтися встановлення нових розцінок і створення з робітників і службовців комісії для вироблення колективного договору. Літ.: 1917 год на Киевщине. Хроника событий. К., 1928; Український історико-географічний збірник, вип. 2. К., 1972. А.П. Гриценко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ В УКРАЇНI» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
