ВОЛОДИМИРЕЦЬ — с-ще міськ. типу Рівнен. обл., райцентр. Розташов. у межиріччі річок Стир і Горинь (обидві прит. Прип’яті, бас. Дніпра), за 18 км від залізничної ст. Антонівка. Письмові джерела 1570 називають Володимирець «старою осадою». На поч. 17 ст. належало князям Чарторийським. Нас. займалося землеробством, ремісництвом, торгівлею. В м-ку діяло
622 ВОЛОДИМИРКО
чимале залізоробне підпр-во. З 1795 входить до Луцького пов. Волин. губ. Рос. імперії. Нові невеликі підпр-ва з’явилися тут в 2-й пол. 19 і на поч. 20 ст., однак більшість нас. продовжувала займатися с. госп-вом. У 2-й пол. 1920 В. опинився у складі Поліського, а згодом Волин. воєводств Польщі. Зафіксовані неодноразові виступи мешканців проти влади (страйк 1936 та ін.). Райцентр 1940—62 та з 1965. С-ще міськ. типу від 1957. В роки Другої світової війни — важливий р-н партизанського руху. Пам’ятки історії та к-ри: курганний могильник (7—6 ст. до н. е.), у міськ. сквері — монумент (1967) загиблим воїнам і партизанам. Літ.: Список населенных мест Волынской губернии. Житомир, 1911; Весь Юго-Западный край. К., 1914; Бегма В., Кизя Л. Шляхами нескорених. К., 1965. Є.М. Скляренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОДИМИРЕЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
