ВОЛОДАР РОСТИСЛАВИЧ (Володимир; р.н. невід. — 19.03.1124) — князь перемишльський (1092—1124), 2-й син Ростислава Володимировича, князя тмутороканського, і, здогадно, дочки угор. короля Бели I Ланки. Князь-ізгой. Ймовірно, був одружений з поморською княжною (ім’я невідоме). Після смерті батька (3 лют. 1067) в Тмуторокані був вигнаний звідти разом з братами Рюриком Ростиславичем і Васильком Ростиславичем. 1081 разом з ін. князем-ізгоєм — Давидом Ігоревичем — захопив Тмуторокань, однак 1083 їх вигнав звідти Олег Святославич, який повернувся з візант. заслання. Після смерті 1092 старшого брата, Рюрика, В.Р. зайняв його престол у Перемишлі. 1098 Давид Ігоревич спробував відібрати Теребовльське князівство у брата В.Р. Василька, котрого полонив і осліпив. В.Р. рішуче виступив проти цього і змусив Давида відпустити Василька. Ростиславичі обложили Давида у Володимирі (нині Володимир-Волинський), і той видав їм бояр, котрі начебто підбили його осліпити Василька. В.Р. прагнув бути якомога автономнішим щодо Києва. 1099 В.Р. з Васильком розбили на Рожному Полі в Галицькій землі поблизу Звенигорода Галицького київ. кн. Святополка Ізяславича, котрий зазіхав на їхні землі. Того ж року вони перемогли угрів, напущених на них Святополком. На Витичівському з’їзді 1100 князі постановили забрати у Василька Теребовль (нині м. Теребовля), та Ростиславичі не підкорилися такому рішенню. В.Р. провадив активну зовн. політику, часто ходив на Польщу. 1122 він потрапив у полон до поляків, з якого його викупив Василько. Осібність та незалежність політики Ростиславичів на Русі спиралася на військ. потугу Перемишльського князівства і Теребовльського князівства. Так, 1117 В.Р. з Васильком підтримав Володимира Мономаха у боротьбі з Ярополком Святополчичем.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОДАР РОСТИСЛАВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
