ВОЗНИЙ (польс. woŸny) — судовий урядовець у Польщі, Литві, Білорусі й Україні. Офіц. посада В., що замінила давньоукр. посади децьких та вижів, була введена 2-м Литовським статутом (1566) і
602 ВОЗНИЦЬКИЙ
Б.Г. Возницький.
проіснувала до поч. 19 ст. Повноваження В. поширювалися на кілька повітів. В. обиралися шляхтою. Крім звичайних В., були ще генеральські (єнерал), яких затверджував король, надаючи їм листи про вознівство. Обов’язком В. було вручення «позовів» (повідомлень про виклик до суду), виконання цивільних вироків, введення власників, а також орендарів (посесорів, державців) у володіння маєтками, засвідчення різних злочинів тощо. Під час виконання своїх функцій В. повинен був мати двох свідків шляхетського стану «для подпору визнанья и свидецтва своего». За неправдиві свідчення Статут передбачав суворі міри покарання В. — до смертного вироку включно. Літ.: Лапко И.И. Земский суд в Великом княжестве Литовском в конце XVI века. СПб., 1897; Левицкий О.И. Об актовых книгах, относящихся к истории Юго-Западного края и Малороссии. В кн.: Труды XI археологического съезда в Киеве 1899, т. 2. М., 1902; Київський архів давніх актів. «Архівна справа», 1925, кн. 1. I.О. Ворончук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЗНИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
