ВИШНЕГРАДСЬКИЙ Iван Олексійович (01.01.1832(20.12.1831)— 06.04(25.03).1895) — вчений (один із основоположників теорії автоматичного регулювання, засн. наук. шк. з конструювання машин), держ. діяч. Почесний чл. Петерб. АН (1888). Закінчив Гол. пед. ін-т (1851) у Санкт-Петербурзі. Від 1862 — проф. механіки Технологічного ін-ту, від 1865 — проф. практичної механіки Михайловської артилер. акад. 1867— 78 — інженер-механік у Гол. артилер. управлінні. Від 1875 — дир. Технол. ін-ту. На поч. 80-х рр. 19 ст. відійшов від наук. та інженерної діяльності, був фактичним головою АТ «ПівденноЗахідна залізниця», куди входили майже всі залізниці Правобережної України. 1888—92 — міністр фінансів Рос. імперії. Проводив жорстку фіксальну політику, за час перебування В. на посаді міністра було збільшено держ. поземельний податок у 22 губерніях, загальноімперські правила збору поземельного податку поширено на приєднану до Рос. імперії в той час тер. Серед. Азії. В. продовжив збір недоїмок за скасованим ще 1881 подушним податком — результатом було зниження рівня життя сільс. нас., 75,5 % якого (в Україні — 55,8 стали безнадійними боржниками. Водночас за 5 років перебування в уряді В. примножив свій власний капітал на операціях з цінними паперами до 25 млн рублів. За свідченням С.Вітте, після смерті В. імп. Микола II охарактеризував його словами «великий шахрай». П. у м. С.-Петербург. Літ.: Ананьич Б.В., Ганелин Р.Ш. И.А.Вишнеградский и С.Ю.Витте — корреспонденты «Московских ведомостей». В кн.: Проблемы общественной мысли и экономическая политика России XIX—XX веков. Л., 1972; Акинори К. Економічна програма дворянської реакції і політика I.О.Вишнеградського. «The Journal of Asahikawa University», 1977, N 5. М.А. Якименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вишнеградський Iван Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
стали безнадійними боржниками. Водночас за 5 років перебування в уряді В. примножив свій власний капітал на операціях з цінними паперами до 25 млн рублів. За свідченням С.Вітте, після смерті В. імп. Микола II охарактеризував його словами «великий шахрай». П. у м. С.-Петербург. 