ВИШГОРОДСЬКА IКОНА БОГОМАТЕРI, Владимирська ікона Богоматері — одна із найбільш давніх і славнозвісних ікон. За переказами, була написана євангелістом Лукою в Єрусалимі й зберігалася там до 450, коли при візант. імп. Феодосії II її було перенесено до Константинополя. Привезена до Києва 1129 або 1130 за правління вел. кн. київ. Мстислава Великого і встановлена в монастирській церкві Вишгорода, де розміщувалася великокнязівська заміська резиденція. 1155 чудотворний образ Пресвятої Богородиці вивіз у Суздальщину Андрій Боголюбський. Він помістив ікону спочатку в новозбудованій в с. Боголюбово (нині с-ще міськ. типу Владимирської обл., РФ) кам. церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Пізніше, коли Андрій переніс свою столицю із м. Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИШГОРОДСЬКА IКОНА БОГОМАТЕРI» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
