ВИНСЬКИЙ Григорій Степанович (1752 — після 1818) — укр. просвітник, письменник-мемуарист, перекладач. Н. в м. Почеп Стародубського полку (нині місто Брянської обл., РФ) в сім’ї дрібного укр. шляхтича. Освіту здобув у парафіяльній шк. м. Почеп, Чернігівському колегіумі та Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). Військ. кар’єру розпочав у Санкт-Петербурзі в лейб-гвардії Iзмайловському полку (1770). 1775 подав у відставку. Виступав з критикою показного лібералізму імп. Катерини II, зазнав від самодержавства гонінь. 1779 був заарештований за звинуваченням у привласненні казенних грошей, позбавлений дворянства, чинів і засланий довічно до м. Оренбург (нині місто в РФ). Там він продовжив перекладацьку діяльність і співробітничав з дворянсько-революц. «Оренбурзьким таємним товариством». Після амністії 1805 залишився жити в м. Бузулук (нині місто Оренбурзької обл., РФ). Запропонував проект організації експедиції у Хіву (д-ва на тер. сучасних Узбекистану та Туркменістану) з метою оборони торг. шляхів Російської імперії. Автор мемуарів («Мое время. Записки», 1815), що містять цікаві відомості з сусп.-політ. життя Рос. імперії 2-ї пол. 18 ст., в т. ч. й тогочасної України. Засуджував кріпацтво і відсутність громадян. свобод.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Винський Григорій Степанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
