ВЕРХНЯ РОЗПРАВА — становий суд 2-ї інстанції, що розглядав цивільні й кримінальні справи однодвірців та державних селян у Російській імперії. В Україні В.р. функціонували протягом 1782— 96 у Київському намісництві, Новгород-Сіверському намісництві, Чернігівському намісництві, перебравши на себе справи посполитих та рядових козаків, що до того часу розглядались у гродських судах, земських судах, підкоморських судах Гетьманщини. В.р. відігравала роль апеляційної інстанції для нижніх розправ. У справах, що торкалися мешканців сіл чи округ в цілому, виступала як суд 1-ї інстанції. Складалася з двох голів, які призначалися Сенатом за поданням губернського правління, а також десяти засідателів. Останніх обирали на 3 роки козаки і посполиті намісництва як зі свого середовища, так і з-поміж дворян, чиновників та різночинців. Засідателів затверджував губернатор. В.р. поділялася на 2 департ.: карний та цивільний. Кожен департ. мав свого голову. Справи розподілялися між чл. суду і головою за черговим реєстром справ. За відсутності справ карний департ. розглядав цивільні справи. В суді засідали прокурор і двоє стряпчих. Один з них слідкував за недопущенням шкоди для держ. казни, ін. був офіц. обвинувачем у карних справах. В.р. засідала посесійно тричі на рік: перша сесія тривала від 8 січ. до Страсного тижня (останнього перед Великоднем), друга — від Зелених свят (Трійці) до 27 черв. і третя — від 2 жовт. до 18 груд. За потреби В.р. могла засідати і в ін. час. Нарівні з ін. судами 2-ї інстанції В.р. надсилала двох засідателів у Приказ громад. опіки, подавала пропозиції щодо кандидатури на посаду голови совісного суду, що розглядав справи про злочини, визнані як вчинені ненавмисно, опираючись не лише на закони, а й на моральні норми. Літ.: Романовський В. Нариси з архівознавства. Х., 1927. О.К. Струкевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕРХНЯ РОЗПРАВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
