ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ (шовінізм — франц. chauvinisme — від прізв. солдата наполеонівської армії Н.Шовена (N.Chauvin), який був відомий жорстоким ставленням до завойованого араб. нас. під час єгип. експедиції франц. армії 1799— 1801) — ідеологія й практика правлячих верств панівної нації в багатонац. д-ві, що характеризується проповідуванням винятковості чільної (держ.) нації та її виключних переваг над ін. націями, що мешкають у країні. Термін «шовінізм» вживається також щодо міжнар. стосунків між «великою» та «малою» д-вами у випадку нерівноправних взаємовідносин між ними. У рад. суспільствознавчій науці вважалося, що В.ш. виник в епоху утворення націй та нац. д-в і був властивий як «дореволюційним» багатонац. д-вам (Російській
470
імперії, Австро-Угорщині та ін.), так і багатьом сучасним багатонаціональним д-вам, зокрема США, ВЕЛИКОЇ Югославії, Південно-Африканській Республіці, Великій Британії тощо. Водночас у самому СРСР існування В.ш. після 1930-х рр. заперечувалося. Від терміна «великодержавний шовінізм» у характеристиці внутр. життя Рад. Союзу парт.держ. кер-во відмовилося не відразу. В роки, коли здійснювалася політика коренізації, саме ухил до В.ш., або, як його ще називали, великорус. шовінізму, вважався осн. небезпекою у нац. питанні, Знак ордену оскільки він заважав залученню Вітчизняної війни I ст. до симпатиків більшовиків місц. (в 1942 р. Україні — переважно укр.) нас. Відповідні настанови більшовицького кер-ва були зафіксовані у рішеннях XII (1923) з’їзду РКП(б) та XVI (1930) з’їзду ВКП(б). Однак поряд із цим завжди наголошувалося і про ін. небезпеку — місц. націоналізм. Й.Сталін у виступі на XVI з’їзді ВКП(б), «висвітлюючи» особливості місц. націоналізму і В.ш., наголосив, що на даному етапі більш небезпечним є В.ш. В Україні В.ш. (рос. шовінізм) проявлявся у зверхньому ставленні до українців та нехтуванні укр. мовою і к-рою частиною зрусифікованого міщанства, інтелігенції та більшовицького кер-ва. Так, 2-й секретар ЦК КП(б)У Д.Лебедь висунув «боротьби двох культур» теорію, від якої парт.держ. кер-во формально відмовилося у 1920-ті рр., але фактично застосовувало, починаючи з 2-ї пол. 1930-х рр. Допоки Україна перебувала в складі СРСР, національно свідомі українці вели боротьбу з рос. В.ш. У боротьбу свого часу було втягнуто і більшовицьке кер-во республіки. Частина кер-ва КП(б)У (представники націонал-комунізму) сприйняла всерйоз тезу про необхідність боротьби з проявами В.ш. Це виявилося, зокрема, у наполегливому здійсненні Наркомосом УРСР, який 1927—33 очолював М.Скрипник, українізації політики. Після упокорення укр. селян голодомором 1932—1933 акценти ВКП(б) у нац. політиці були змінені. На листопадовому 1933 пленумі ЦК КП(б)У було офіційно визнано, що в УСРР осн. небезпекою у нац. питанні є укр. націоналізм. У січ. 1934 на XVII з’їзді ВКП(б) Й.Сталін підтвер-
див цю тезу ЦК КП(б)У та наголосив, що гол. небезпекою у нац. питанні є той націоналізм, з яким перестають боротися. Нац. політиці стали приділяти менше уваги, термін В.ш. згадувався дедалі рідше. Остаточна відмова від його вживання стосовно характеристики поточного періоду сталася в 2-й пол. 1937—38, коли у нац. політиці ВКП(б) відбувся рішучий поворот до русифікації та пропаганди рос. нац. цінностей у межах усього СРСР. Хоча подальша нац. політика не була однолінійною і дещо змінювалася в залежності від обставин, спроби окремих діячів загострити увагу громадськості на проблемі існування у міжнац. стосунках В.ш. та русифікації парт.-держ. кер-во завжди таврувало як бурж. націоналізм. Літ.: Скрипник М. До теорії боротьби двох культур. Х., 1930. Його ж. Зближення і злиття націй за доби соціялізму. Х., 1931; Його ж. Статті та промови, т. 2. Х., 1931; Дзюба І.М. Інтернаціоналізм чи русифікація? К., 1998; Тоимеж Ш. де. Шовен, солдатземлепашец: Эпизод из истории национализма. М., 1999. Г.Г. Єфіменко.
чизн. війні Рад. Союзу 1941—45 орденом 1-го і 2-го ст. нагороджено 7,7 млн учасників бойових дій. Літ.: Сборник законодательных актов о государственных наградах СССР. М., 1984; Статистический сборник о награждении государственными наградами СССР. 1918—1986 гг. М., 1987. В.Й. Бузало.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
