ВАПОВСЬКИЙ Бернард та його хроніка. В. (р.н. невід. — 21.11.1535) — польс. хроніст і географ. Походив із шляхетського роду герба «Нечуй», який мав своїм родовим гніздом Ваповиці та Радохонці на Перемишльщині (нині тер. Польщі; з цього роду вийшло кілька впливових діячів катол. церкви у Польщі). Замолоду В. брав участь у військ. справах, а наприкінці 15 ст. майже одночасно з польс. астрономом М.Коперником вчився в Ягеллонському ун-ті (див. Краківський університет). По закінченні студій отримав звання д-ра права, був висвячений на священика, обіймав важливі церк. посади у Перемишлі (нині Пшемисль, Польща) та Кракові; був представником Сигізмунда I у Ватикані (1510—15), виконував там дипломатичні доручення. Ймовірно, був королів. секретарем. 1515 як автор і видавець брав участь у публікації зб. поезій на честь Оршанської битви 1514. Автор 2 карт, які були видрукувані, але не збереглися. Після 1526 В. залишив королів. двір і жив у Кракові, де й помер. Найвідомішим твором В. є його хроніка. Вона збереглася не повністю, до читача дійшла без початку. Відомо, що виклад вівся з історії походження слов’ян, але
збережена частина починається з опису смерті вел. кн. литов. Ольгерда (1377), завершується 1535. При описі подій до 1480 В. покладався на хроніку Я.-І.Длугоша, при подальшому викладі — на твір М.Мєховського (події 1480— 1506) та хроніку Ю.Деція (події 1506—16). Останні два тв. були видані разом латиною у Кракові 1523, і саме це вид. використано В. Він звертався також до лат. вид. 1522 космографії Птолемея. У хроніці до 1517 знаходимо лише незначні оригінальні доповнення її автора. Найціннішим є опис подій 1517—35, тут В. посилається на документи коронної канцелярії, особисті нотатки, свідчення очевидців тощо. Текст є сухим реєстром фактів, але у їх підборі часом помітні патріотичні й прокатол. тенденції. В центрі уваги — військ.-політ. і дипломатична історія Польс.-литов. д-ви, її зносини із сусідами. Чимало місця відводиться висвітленню Кревської унії 1385, «Великої війни» 1409—1411, повстань князів Свидригайла та М.Глинського, боротьби проти турец. агресії на Балканах у 15 ст., падіння міст Кілія та Акерман (нині м. Білгород-Дністровський) 1484, Оршанської битви 1514, Сокальської битви 1519 тощо. Велика увага приділяється ординським набігам на Поділля, Галичину, Волинь у 14—16 ст., участі у боротьбі проти них Є.Дашкевича. Особливо цінними є відомості, що стосуються кін. 15 — 1-ї третини 16 ст. Хроніка вплинула на тв. М.Бєльського, М.Стрийковсього, укр. літописи. Польс. мовою перекладено лише виклад подій до 1480, подальша частина друкувалася тільки латиною. Тв.: Dzieje Korony Polskiej i Wielkiego ksiкstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535.., t. 1. Wilno, 1847; Scriptores rerum polonicarum, t. II. Cracoviae, 1874; De bello a Sigismundo i Rege Poloniae contra Moscos gesto AMDVIII. Cracoviae,1891. Літ.: Lukas S. Rozbiуr pоdzugoszowej czкœсi kroniki Bernarda Wapowskiego. В кн.: Rozprawy i spawozdania z posiedzieс wydzialu historyczno-filozoficznego Akademji Umiкtnoœсi, t. 10—12. Krakуw, 1879—80. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ваповський Бернард» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
