БРОДСЬКІ — династія відомих у 19 — на поч. 20 ст. в Україні цукрозаводчиків і капіталістів. Вихідці з м-ка Броди. Засн. династії Ізраїль Маркович (п. у верес. 1888) розпочинав справу як купець, маючи 40 тис. руб. початкового капіталу, отриманого у спадок від батька Марка (Меїра). У 40-х рр.
19 ст. Ізраїль Маркович прилучається до прибуткового цукрового вир-ва, заснувавши разом з кн. П.Лопухіним поблизу м-ка Златопіль Київ. губ. (нині у складі м. Новомиргород), куди переселилася родина Б., свій перший цукровий з-д. На поч. 1860-х рр. він разом із синами мав в Україні 6 (власних і орендованих) цукрових з-дів. Його сини: Лазар (див. Лазар Бродський) займався розвитком цукропром. вир-ва, Соломон заснував в Одесі торговий дім, Лев (див. Лев Бродський) став підприємцем-мільйонером. Вони були чл. правлінь багатьох пром. і торг. підпр-в та головами правлінь кількох акціонерних товариств. Загалом на 80-ті рр. 19 ст. Б. належало прямо чи опосередковано (через акціонерні т-ва) 9 цукрових з-дів. Вони володіли чималою кількістю пароплавів, які курсували по Дніпрі (наприкінці 1880 Б. об’єдналися з т-вом Дніпровського пароплавства), продовжували займатися торгівлею, вкладали кошти у розвиток винокурного вир-ва, лісопаперову та соляну пром-сть, борошномельну і навіть видавничу справу, придбавши одес. газ. «Жизнь и искусство». На поч. 1880-х рр. їх капітал складав 35—40 млн руб. 1885 Ізраїлю Марковичу присвоєно звання комерції радника. Б. були одними з гол. засн. цукрового (1887) та рафінадного (1903) синдикатів, постійними учасниками Всерос. з’їзду цукрозаводчиків (1897), перші здійснили цукрову інтервенцію на азійські простори. Їх коштом та за матеріальної підтримки постало багато навч. і мед. закладів, культових та громад. установ. Лев мав чудову колекцію мистецьких творів. В роки становлення укр. д-ви він матеріально підтримував уряд Української Центральної Ради. Діяльність Б. в Україні була припинена зі встановленням тут рад. влади. Літ.: Ковалинский В. Меценаты Киева. К., 1995. Т.І. Лазанська.
півтоми (містять відомості про сусп.-політ. діячів поч. 20 ст., про досягнення науки, техніки, культури). В підготовці статей брали участь бл. 1000 авторів, серед яких такі видатні вчені, як О.Бекетов, К.Арсеньєв, Ф.Петрушевський, Е.Брандт, О.Ковалевський, С.Венгеров, О.Воєйков, М.Кареєв, Е.Радлов, В.Соловйов, Д.Менделєєв, А.Сомов та ін. Серед авторів були й українці, зокрема І.Франко, А.Кримський. Перші 8 томів вийшли за заг. ред. І.Андрієвського, решта — за ред. К.Арсеньєва та Ф.Петрушевського. Існували відділи: біологічних наук, історії літ., географії, історії, філософії, хіміко-тех. і фабрично-заводський, с.-г. і лісівництва, музики, мист-ва, політ. економії та фінансів. Автори зібрали найновіші на той час відомості з різноманітних галузей знання. Енциклопедія і понині зберегла цінність своєю інформативністю. О.А. Пархоменко.
чл. Вільного т-ва шанувальників рос. словесності. 1824 виступив із доповіддю «Описание Карпатских Альп». 1825—26 у Москві видав 2-томник «Письма морского офицера, служащие дополнением к Запискам морского офицера», 1828 — «Путешествие от Триеста до Санкт-Петербурга в 1810 г.». 1830 надрукував опис Наваринської битви 1827 в спільній з Фадеєм Булгариним кн. «Картина войны России с Турциею в царствование императора Николая I»), 1833—34 — чотиритомник «История Донского войска, описание Донской земли и Кавказских минеральных вод». Співробітничав із Адольфом Плюшаром у підготовці статей мор. тематики для «Энциклопедического лексикона». П. у м. С.-Петербург. Тв.: Обозрение Южного берега Тавриды в 1815 г. Тула, 1822. Літ.: Новиков Н.В. Броневский. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России. М., 1979; Евсеева М.К. Броневский. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 1. М., 1989; Доценко В.Д. Морской биографический словарь. СПб., 1995. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРОДСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
