БОНІСТИКА (від франц. bon — талон, чек; лат. bonus — добрий, зручний) — спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін «bon» виник у 19 ст. у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків — банкнот, держ. та банк. білетів, у т. ч. розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків, казначейських білетів, зобов’язань держ. скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутр. позик, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов’язання та ін. цінні папери, що перебувають в обігу нарівні з паперовими грошима, — то все об’єкти вивчення Б. Б. вивчає як гроші держ. емісій (загальнообов’язкові, емітовані згідно із законом), так і місц. та приватні грошові випуски (не обов’язкові для всіх), що перебувають в обігу паралельно з нац. валютою. Це тимчасові бони, які
338 БОНКАЛО
Ф.К. Бонн.
В.Д. Бонч-Бруєвич.
надходять в обіг на регіональному рівні від імені владних структур міст, органів місц. самоврядування, від-нь великих банків, підпр-в, кооперативів тощо, під забезпечення матеріальними цінностями, що перебувають у їхній власності: валюта, нерухоме майно місц. властей. Появу місц. та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини — війни, революції, спад вир-ва, зменшення податкових надходжень до місц. бюджетів, складний фінансовий стан д-ви, коли нас. потерпає від нестачі готівки. Місц. бони — це грошові випуски місц. самоуправлінь, великих підпр-в та установ. Приватні (внутр.) бони — це грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Існують «фантастичні» бони (грошові випуски від імені неіснуючих «держав»), спец. банкноти для колекціонерів, гроші-шаржі. Характерними для бон є такі ознаки: емблематична (герби, емблеми, символічні знаки); палеографічна (шрифти, монограми, підписи); сфрагістична (печатки, перфорація, штемпелі); хронологічна (дати); метрологічна (номінали); орнаментально-мистецька (прикраси); філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення); епіграфічна (наддруки пізнішого походження); дипломатична (формуляр документа, зміст написів); орфографічна (орфографія тексту); іконографічна (портретні зображення, конгреви); маргіналістична (написи від руки пізнішого походження). Вивчення грошей передбачає встановлення їх емітента (від лат. emittens — який випускає) — д-ви, банку, установи, що запроваджує грошовий обіг; визначення причин, часу та обставин їх випуску. Б. допомагає з’ясувати низку екон., соціально-політ. та культ.-мистецьких особливостей певної епохи. Елементи зовн. оформлення відображають культ. традиції доби та потреби в них сусп-ва, його певних прошарків і верств, а також ідеологію емітентів. Бони — самобутнє джерело дослідження історії грошового обігу та фінансів. Вони є також об’єктом вивчення графіки малих форм, бонової технології, поліграфії тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОНІСТИКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
