Територіальна близькість України і Болгарії, мовна і культ. спорідненість укр. й болг. народів стали причиною того, що багато заробітчан і політ. емігрантів з України вибрали Болгарію місцем свого проживання. Здебільшого це були представники укр. інтелігенції, котрих переслідував рос. царизм. Емігрував до Болгарії, зокрема, М.Драгома-
нов. 1889—95 він проживав у Софії й обіймав посаду проф. Софійського ун-ту. Пізніше до масового переселення в Болгарію багатьох українців підштовхнули поразка української революції 1917—1921 і встановлення рад. влади в Україні. Чимало українців прибули до Болгарії в складі Російської армії П.Врангеля, витісненої більшовиками за межі країни. На поч. 1920-х рр. у Болгарії проживало бл. 15 тис. біженців із колиш. Рос. імперії, в т. ч. понад 1,5 тис. українців. Більшість із них мешкала в Софії, Варні та їхніх околицях. Українці мали свої нац. поселення та організації. Зокрема, існувала укр. колонія у Перніку, укр. хутір у с. Кочеринове Дупнішської околії. Одним із перших нац. об’єднань постало військ. т-во «Січ», створене з колиш. врангелівців і очолюване полк. В.Філоновичем. Пізніше почало діяти «Українське національне козацьке товариство», очолюване колиш. ген. бунчужним Д.Гулаєм. Серед ін. орг-цій найбільш впливовими були «Українська громада», «Українське культурне об’єднання», «Союз українських організацій у Болгарії», які функціонували в Софії і мали свої відня в ін. містах. В їхній діяльності переважала культ.-просвітницька спрямованість. Біля їх керма стояли: колиш. доц. Київ. ун-ту, співробітник укр. посольства в Болгарії, філолог Д.Шелудько, скульптор М.Паращук, журналіст Я.Малиновський, співак Софійської опери М.Столярчук, худож. Й.Ткаченко, службовці Г.Крупицький та І.Орлов, підприємець В.Колісниченко. В повоєн. Болгарії ці об-ня були заборонені, а самі українці постраждали від політики асиміляції. В.В. Павленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОЛГАРІЯ ТА УКРАЇНСЬКА ІММІГРАЦІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
