БЕЛЕНКОВИЧ Олександр Михайлович (11.04(30.03).1893—15. 12.1937) — рад. військ. діяч. Н. в м. Харків. Чл. РСДРП – ВКП(б) з 1917. У листоп. 1917 — нач. штабу Червоної гвардії Харкова, від груд. — комендант штабу військ РСЧА (див. Радянська армія), які вели бої проти Української Центральної Ради. Впродовж 1918—20 командував частинами Червоної армії, у т. ч. Центр. групи військ Укр. фронту, Окремої бригади, керував бойовою дільницею Харків. військ. округу. Брав участь у боях проти австро-німецьких військ, Армії Української Народної Республіки, денікінців, у польсько-радянській війні 1920. Надалі обіймав керівні посади в Червоній армії, працював в авіац. пром-сті. Репресований. Страчений. Літ.: Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. К., 1987. Л.В. Гриневич.
Після розпаду Австро-Угорщини (1918) увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 належав Польщі. У верес. 1939 окуповано нім. військами. У лип. 1944 визволений військами 1-го Укр. фронту. За угодою між СРСР і Польщею від 16 серп. 1945 відійшов до Польщі. На основі договору між цими країнами від 15 лют. 1951 передано до складу УРСР. З 1951 — місто. 1951— 62 — центр Забузького р-ну. Пам’ятки: городище (10—14 ст.), могильник (11—13 ст.), поселення (11— 13 ст.), монастирище і монастирське кладовище (11—13 ст.), церква (дерев’яна, 17 ст.), костьол домініканців (16— 18 ст.), башта (1606), пам’ятник на пошанування 950-річчя першої літописної згадки про місто. Ю.З. Данилюк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Беленкович Олександр Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
