БАЛЬМЕН Яків Петрович де (28(16).07.1813—26(14).07.1845) — військовик, художник, літератор. Онук А. де Бальмена. Н. у с. Линовиця Пирятинського пов. Полтав. губ. (нині с-ще міськ. типу Прилуцького р-ну Черніг. обл.) в родині відставного гвард. капітана Петра де Бальмена та його дружини Софії, дочки сенатора Олександра Башилова. Закінчив Ніжин. г-зію вищих наук (1832). Восени того ж року — унтер-офіцер, наступного літа — офіцер Білгородського уланського полку на Харківщині (у військових поселеннях). 1837 переведений до Охтирського гусарського полку на Побужжя, 1838 — до 4-ї легкої кавалерійс. д-зії, розквартированої в Царстві Польському, 1839 — до м. Умань. 1841 — у штабі Зведеного кавалерійс. корпусу (м. Вознесенськ), 1842 — знову в 4-й д-зії, штаб якої того ж року було передислоковано до м. Вінниця. 1843 — ад’ютант нач. штабу 5-го піх. корпусу в м. Одеса. 1844—45 — на Кавказ. війні. Згинув у Даргинському поході (тіло не знайдено). Писав прозу різними мовами — рос., франц. і, частково, укр. (за словами М.Костомарова, скомпонував «Подністрянку»). Вів щоденники, зокрема під час подорожі Кримом 1842, витворив альбоми власних малюнків. Приятелював із Т.Шевченком, уклав і проілюстрував рукописну зб. його віршів у польс. транс-
літерації (спільно з Михайлом Башиловим). Б. присвячено Шевченків «Кавказ» (1845), завершений епітафією «І тебе загнали, мій друже єдиний...». Тв.: Повісті. Х., 1988. Літ.: Верещагин В. Старый дневник. «Русский библиофил», 1912, № 5; Лернер Н. Я.П. де Бальмен, друг Т.Г. Шевченка. «Каторга и ссылка», 1928, № 2; Кузьменко А. Друже незабутий... К., 1989; Чернігівщина: Енциклопедичний словник. К., 1990. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бальмен Яків Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
