БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР — найбільш відоме у Києві й Україні кладовище. Відкрито 14 груд. 1833. Спочатку тер. становила бл. 5 десятин землі. В подальшому не раз розширювався: нині — понад 50 га. Назва походить від назви хутора ген. С.Байкова, учасника Війни 1812. Паралельно мав назви — «Либідський», «Дмитрівський». Цвинтар складається з Старої (7 ділянок) та Нової (нині 52 ділянки) частин, остання бере початок від 1876, існують правосл., катол., лютеранська складові. В ході Першої світової війни, у 1916, відкрито військ. частину кладовища. Розташов. у живописній місцевості. Природна стежка, що йшла вгору, згодом перетворилася на широку дорогу, яка відокремила старий цвинтар (ліворуч) від нового. 24 серп. 1841 на правосл. ч. відкрито дерев’яну церкву св. Димитрія Ростовського (нині там пам’ятний знак), 1897 її розібрано.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
