БАГРАМЯН Іван Христофорович (02.12.1897—21.09.1982) — рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1955), двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1977). Н. на ст. Єлизаветполь (нині м. Гянджа, Азербайджан) в сім’ї залізничника. У Червоній армії (див. Радянська армія) від 1920, командував ескадроном, від 1923 — кавалерійс. полком. 1934 закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе, 1938 — Військ. акад. Генштабу. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 Б. був на посаді нач. оперативного від. — заст. нач. штабу Київ. особливого військ. округу, який з першого дня війни перетворено на штаб Пд.-Зх. фронту. Згодом обіймав на різних фронтах посади зам. нач. і нач. штабу фронту, командував 11-ю гвард. армією і військами 1-го Прибалтійського фронту. Після війни — команд. військами Прибалтійського військ. округу. 1955—56, 1958—68 — заст. міністра оборони СРСР. 1956—58 — нач. Військ. акад. Генштабу. Нагороджений 5-ма орденами Леніна та ін. відзнаками. П. у м. Москва. Тв.: Фронтовими дорогами. К., 1971. І.М. Кулинич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Баграмян Іван Христофорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
