АХМАТОВ Лев Соломонович (23.12.1899—08.03.1937) — один з організаторів і провідників, а згодом і сам жертва комуніст. терору в Україні. Н. в м-ку Жашків. Освіта вища, за фахом юрист. 1917—18 — чл. Української комуністичної партії (боротьбистів). 1920—22 — секретар Раднаркому УСРР, згодом — до 1925 — прокурор губернського суду, 1925— 33 — прокурор Верховного суду УСРР, 1934—35 — прокурор Дніпроп. обл. З 1935 — нач. від. трудових колоній НКВС УРСР. Заарештований 31 лип. 1936 за обвинуваченням у приналежності до контрреволюційної троцькістської терористичної орг-ції, що нібито готувала «терористичні акти проти керівників КП(б)У тт. С.Косіора, П.Постишева і В.Балицького на Україні і проти керівників ВКП(б) у Москві». 8 берез. 1937 військ. колегією Верховного суду СРСР у Москві засуджений до розстрілу. Вирок виконано в той самий день. Відомості про місце поховання відсутні. Реабілітований 23 верес. 1958. Ю.І. Шаповал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ахматов Лев Соломонович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
