АРТЕМЕНКО Степан Єлизарович (22(09).01.1913—05.05.1977) — військовик, полковник. Двічі Герой Рад. Союзу (лют., трав. 1945). Н. в с. Рацулово (нині с. Малинівка Іванівського р-ну Одес. обл.). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 — рядовий, командир взводу, роти і мотострілец. батальйону на Пд.Зх., Центр., Сталінградському, 1-му Білорус., 1-му і 2-му Укр. фронтах. За вміле командування батальйоном 447-го стрілец. полку (397-ма стрілец. д-зія, 61-ша армія, 1-й Білорус. фронт) під час прориву ворожої оборони на пд. від Варшави у лют. 1945 удостоєний звання Героя Рад. Союзу. За бойові заслуги при форсуванні р. Одер і в боях за Берлін у трав. цього ж року нагороджений 2-ю медаллю «Золота Зірка». Після війни — на керівних посадах у сухопутних військах. Від 1955 — полковник у відставці. П. у м. Одеса. Літ.: Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975; Ефимов П. Самые высокие высоты. В кн.: Солдаты Родины. Одесса, 1976; Дважды Герои Советского Союза. М., 1973; Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987. Л.М. Хойнацька.
тання 1707—1708. Тут відбувся Бахмутський страйк 1765. 1765— 74 — у складі Новоросійської губернії, 1775—82 — Азовської губернії, з 1783 — повітове місто Катеринославської губернії. 1787—1917 — центр Бахмутського повіту. У 2-й пол. 19 ст. рос. геолог О.Карпінський та укр. геолог Н.Борисяк розвідали тут найбільші у світі родовища кам. солі. З 1920 — у складі Донецької губ. 1923—30 — центр округи (до 1924 — Бахмутської). 1924 місто перейменовано в А. на честь парт. діяча Ф.Сергеєва (Артема). З 1932 — у складі Донец. обл. Райцентр 1923—32 та з 1939. Від 1932 — місто обл. підпорядкування. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 31 жовт. 1941 до 5 верес. 1943 окуповане гітлерівцями. А. — найбільший в Україні центр соледобування. Гол. пром. підп-ва — держ. ВО «Артемсіль», ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин», ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів». Уродженцями міста є кінорежисер Л.Шепітько, нар. арт. СРСР Й.Кобзон. 1923 засновано істор.-краєзнавчий музей. Архіт. пам’ятка — Свято-Миколаївський храм (18 ст.). Літ.: ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970; Винк Н.В., Кацель В.Ф. Артемовск: Путеводитель. Донецк, 1971; Рева А.А. и др. История Бахмута—Артемовска: Краткий очерк. Артемовск, 1996. Я.В. Верменич.
кої землі, А. і боярин Григорій, які порядкували в Галичі, були змушені, всупереч своїм намірам, схвалити цей вибір. Пізніше А. подався на край Галицької землі, до Перемишля, звідки підтримував суперника Данила — черніг. княжича Ростислава Михайловича. 1242 двірничий Данила Андрій на чолі невеликого війська здійснив стрімкий рейд на Перемишль, схопив і полонив А., його слуг і оточення. Подальша доля А. невідома. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Артеменко Степан Єлизарович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
