АРМЯНСЬК (до 1921 — Армянський Базар) — місто респ. підпорядкування АР Крим. Розташов. у пн. частині Кримського п-ова на Перекопському перешийку між Чорним м. і затокою Сиваш Азовського м. Залізнична ст. Нас. 24,2 тис. осіб (2001). Виникнення А. пов’язане з історією заснування м. Перекоп (нині село, підпорядковане Армянській міськраді), яке мало важливе стратегічне й торг. значення як єдиний пункт сухопутного зв’язку між Крим. п-овом і материком. Точна дата заснування невідома. Згадка про місто Тафгрос (Перекоп), що було розташов. в найвужчому місці перешийка, зустрічається в писемних джерелах 1 ст. В 17 ст. значна частина жителів Перекопа, переважно вірмени і греки, переселилася на пд. бли-
Після війни повернувся на батьківщину. Від 1962 — віце-президент Всесвітньої соціологічної асоц. Від 1963 — дійсний чл. Франц. акад. моральних і політ. наук, почесний д-р Гарвардського, Оксфордського та ін. ун-тів. Почесний чл. Амер. акад. мист-в і наук. Осн. праці А. присвячені проблемам філософії історії, аналізу соціокульт. і політ. суперечностей сучасних індустріальних сусп-в. Займався також проблемами епістемології і методології істор. пізнання. У праці «Опіум інтелектуалів» (1955) різко виступив проти франц. інтелектуалів, які некритично підтримували «реальний соціалізм» у СРСР. Всупереч популярному у Франції антиамериканізму вважав США «породженням європейського лібералізму», був послідовним прихильником присутності США в Європі та зх. військ.-політ. альянсу, вбачаючи в цьому противагу експансії СРСР у Сх. Європі. В 1960—70-ті рр. А. став одним із творців і провідних теоретиків концепції деідеологізації та єдиного індустріального сусп-ва. На його думку, зх. (демократ.) та рад. (авторитарна; див. Авторитарні режими) моделі є лише різними модифікаціями одного й того ж універсального новітнього соціального типу. При цьому, однак, на відміну від прихильників ідеї конвергенції (поступового злиття капіталізму та комунізму), А. наполягав на неминучості «демістифікації» і поглинання ідеологізованого соціалізму більш науково раціональним та ефективним капіталізмом. В останні роки життя в його ліберальних уявленнях про закономірності істор. розвитку з’явились елементи соціального песимізму: прогрес науки й техніки, на думку А., породжує соціальні ідеали (в першу чергу ідеал свободи), які сам же заважає втілити. У конфлікті між цінностями демократії (свобода, рівність, автономія особистості) та імперативами індустріального сусп-ва (централізація, ієрархізація, субординація, дисципліна) А. вбачав гол. причину нестабільності сучасної цивілізації. П. у м. Париж. Тв.: Пристрастный зритель. М., 1992; Демократия и тоталитаризм. М., 1993; Этапы развития социологической мысли. М., 1993. А.А. Кара-Мурза.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРМЯНСЬК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
