АНАХАРСІС (грец. БнЬчбсуйт; остання чв. 7 — серед. 6 ст. до н.е.) — напівлегендарний скіф. мудрець. За деякими антич. авторами, один з канонічної групи «Семи мудреців». Батько — скіф. цар Гнур (син Ліка), мати — еллінка. Подорожував по Елладі (сучас. Греція), де здобув славу мудреця; спілкувався з багатьма політ. діячами. Статуя А. стояла в Афінах (нині столиця Греції). Після повернення в Скіфію А. убив рідний брат — цар Савлій. За свідченням Геродота, «він загинув через те, що хотів завести іноземні звичаї, і через те, що спілкувався з еллінами» (кн. IV, 77). 50 сентенцій А. згадувались у творах багатьох філософів та істориків за антич. і візант. доби.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНАХАРСІС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
