Після битви на Синіх водах (1362 р.) численні ординські царевичі і менш сановні родичі темників, сотників і десятників почали з різних причин шукати щастя на службі у литовських князів, їм давали землі і зберігали титули, якими князі відрізнялися від рядових нукерів. Фактично і ті, і другі осідали на правах земян та дрібної шляхти. Найбільшого успіху д осягли нащадки темника Мамая — князі ГЛИНСЬКІ, які пробилися у перші ряди литовської і московської знаті. Таблиця князів Глинських складена на основі праць А.Бонецкого (1765, s.63-67), Ю.Вольфа (2112, s.77-93), А.Прохазки (1975А), С.Кричиньского (1889), М.Бичкової (412; 414, с.52-73) та Н.Яковенко (1700, с.95, 97-98, 100-101, 149, 174-175, 199, 326-328). Рахунок поколінь умовно ведеться від Мамая. .
Таблиця 52 Князі ГЛИНСЬКІ і ДОМОНТИ
І
1.МАМАЙ († 1380)
II
2. МАНСУР КІЯТ († до 1380) ...................................................................... 1
4. ЛЕКСА [ОЛЕКСАНДР] († після 1387) ...................................................................... 2
IV
5. ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1399) ...................................................................... 4 ~ кн. Анастасія Данилівна Острозька
V
6. БОРИС ІВАНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1451) ...................................................................... 5 ~ вдова кн. Івана Корибутовича Згадується в актах з 1432 р. Сподвижник Свидригайла Ольгердовича (1442 р.).
7. ФЕДІР ІВАНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ...................................................................... 5 ~Олександра
8. СЕМЕН-ДОМОНТ ІВАНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1448) ...................................................................... 5
VI
9. ЛЕВ БОРИСОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ СЛІПИЙ ...................................................................... 6
11. ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1496) ...................................................................... 6
12. ФЕДЬКА БОРИСІВНА ГЛИНСЬКА († після 1491) ...................................................................... 6 ~ Олександр Дрождж
13. ІВАН БОРИСОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1498) ...................................................................... 6 Посол Литви в Орду (1474,1479-1480 рр.), намісник чернігівський (1490-1498 рр.). У 1482 р. на короткий час втік у Москву.
14. ДАШКО БОРИСОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († до 1496) ...................................................................... 6
15. ФЕДІР СЕМЕНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1480) ...................................................................... 8 Служив київським князям Олелькові та Іванові, від яких отримав с.Борове, тому частина його нащадків писалася Боровськими.
16. АНДРІЙ СЕМЕНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ...................................................................... 8
17. ДМИТРО СЕМЕНОВИЧ ДОМОНТ ...................................................................... 8 < князі ДОМОНТОВИЧІ Здається мав сина Стефана і внука Потапа Домонтовичів, нащадки якого втратили князівський титул. Нащадки Григорія Домонтовича — відома козацька старшинська родина.
18. ІВАН СЕМЕНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1504) ...................................................................... 8 < князі ГЛИНСЬКІ (смоленська гілка) Його син Юрій († після 1528 р.) у 1516 р. був у Москві. У 1528 р. його взяли у московський полон. Інші брати Юрія: Михайло, Федір († до 1514 р.), Вацлав († після 1506 р.) і Ярослав († до 1505 р.) служили литовським магнатам Мартину Гаштольду та Миколі Радзивілу та отримали володіння на Смоленщині. Ця гілка швидко розрослася і її представники втратили князівський титул.
19. АГАФІЯ СЕМЕНІВНА ГЛИНСЬКА († після 1509) ...................................................................... 8
VII
20. ІВАН ЛЬВОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ МАМАЙ († до 1522) ...................................................................... 9 ~ NN Романівна Іванцевич Воєвода київський (1505-1507 рр.). З 1508 р. у Московській державі.
21. ВАСИЛЬ ЛЬВОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ СЛІПИЙ МАМАЙ († до 1522) ...................................................................... 9 ~ Анна, дочка сербського воєводи Стефана Якшича, з 1547 р. черниця Анисія († бл. 1553 р.) З 1508 р. у Московській державі.
22. ФЕДІР ЛЬВОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1488) ...................................................................... 9
23. МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ДОРОДНИЙ († 1534) ...................................................................... 9 ~ кн. NN Оболенська Один з чільних політиків Литви і Московської держави у першій третині XVI ст.
24. NN ЛЬВІВНА ГЛИНСЬКА ...................................................................... 9 ~ Мартин Хребтович
25. ОЛЕНА ГРИГОРІВНА ГЛИНСЬКА ...................................................................... 10 ~ кн. Григорій-Василь Домонт
26. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1508) ...................................................................... 11
27. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ...................................................................... 11
28. СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ...................................................................... 11
29. ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1508) ...................................................................... 11
30. ІВАН-ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ ХРОМИЙ († після 1508) ...................................................................... 11
31. NN ІВАНІВНА ГЛИНСЬКА ...................................................................... 13
32. ІВАН ДАШКОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1499) ...................................................................... 14
35. БОГДАН ФЕДОРОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ-ПУТИВЛЬСЬКИЙ († 1509/1512) ...15 ~кн. Марія Іванівна Заславська Путивльський намісник (1495-1497 рр.).
VIII
36. ОЛЕШКО ІВАНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1522) ...................................................................... 20
37. ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 26.06.1547) ...................................................................... 21 Кравчий (з 1536 р.), боярин (з 1540 р.), один з лідерів Думи. Загинув в Успенському соборі під час повстання проти Глинських.
38. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1533) ...................................................................... 21
39. МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1559) ...................................................................... 21 Конюший (з 1541 р.), один з лідерів Думи, після невдалої спроби втечі до Литви у 1547 р. відійшов на другі ролі.
40. ОЛЕНА ВАСИЛІВНА ГЛИНСЬКА († 4.04.1538) ...................................................................... 21 ~ 1526 р. Василь Іванович, вел. кн. московський († 1533 р.) Регентша Московської держави при малому Іванові IV (1533-1538 рр.).
42. МАРІЯ ВАСИЛІВНА ГЛИНСЬКА ...................................................................... 21
43. ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1565) ...................................................................... 23
44. ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († після 1507) ...................................................................... 34
45. МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ДОМОНТ († до 1537) ...................................................................... 34 ~ Аграфена
46. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ДОМОНТ-ЧЕРКАШЕНИН († після 1552) ...................................................................... 34
47. ВОЛОДИМИР БОГДАНОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ-ПУТИВЛЬСЬКИЙ († після 1540) ...................................................................... 35 ~ кн. NN Жижемська
IX
48. ІВАН МИХАЙЛОВИЧ ГЛИНСЬКИЙ († 1602) ...................................................................... 39
50. NN МИХАЙЛІВНА ГЛИНСЬКА-ДОМОНТІВНА († після 1552) ...................................................................... 45 ~ Михайло Трибугович-Байбуза
51. NN МИХАЙЛІВНА ГЛИНСЬКА-ДОМОНТІВНА († після 1552) ...................................................................... 45 ~ Ян Келбовський
54. БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ ПУТИВЛЬСЬКИЙ († до 1576) ...................................................................... 47
X
55. NN ГРИГОРІВНА ДОМОНТІВНА (початок XVII ст.) ...................................................................... 52 ~ NN Олексич Гілкою ГЛИНСЬКИХ вважали себе князі ЛИХОДІЇВСЬКІ, центром уділу яких була Лиходія у Слуцькому повіті. Іван Васильович († 1551 р.) мав двох синів Ждана та Олександра, які у 1587 р. продали свої частки Радзивілам. їх нащадки були земянами несвізьких Радзивілів. Князь Вацлав у 1722 р. підписувався як ГЛИНСЬКИЙ-ЛИХОДІЇВСЬКИЙ, так само підписувався князь Богдан у 1753 р. (2112, s.200-201). Можливо вони були нащадками Івана Семеновича Глинського. У кінці XIV ст. на литовську службу перейшов князь ДОЛГОЛГАТ, його син ДОЛГОЛГАТ ДОЛГОЛГАТОВИЧ згаданий у 1427 р. (1700, с.ЗЗО) Князь ЯГОЛДАЙ у 1440-1443 рр. поступив на литовську службу, отримавши володіння на Київщині. Від його старших синів пішли князі ШПЛЬДЕЄВИ, які мали володіння на Смоленщині, а з XVII ст. служили в Московії. Син Роман Яголдаєвич (1490-і рр.) мав двох дочок. Старша була видана за князя Юрія Борисовича Вяземського, а молодша — за Зиновія Яцковича Єльця (1700, с.330). У 1577 р. серед козаків гетьмана князя Михайла Ружинського був князь УССАЙ (1700, с.330), скоріше всього один з кримських мурз. З кримських беїв походили князі СУЛЕШОВИ (з родини яшлавських беїв) та УРУСОВИ (з родини беїв Сиджіутів), які поступили на службу до Московської держави. Боярин князь Юрій Яншеєвич Сулешов († після 1621 р.) — один з кращих полководців царя Михайла Федоровича (58, с.71-75, 266-273, 288). В Литві осіло багато ординських родин, які зберегли князівські титули: БАИРАШЕВИЧІ (нащадки посла Менглі-Гірея до Литви у 1492 та 1501 рр.); БАРАНОВСЬКІ (ще у 1765 р. один з них писався Мустафа); БЕРБАШІ (зберігали князівський титул ще у 1720 р.); ХАЗБЕЙОВИЧІ (нащадки Лихача Хазбейовича, який отримав у 1511 р. володіння у Жижморському повіті); КАЗКОВИЧІ (Казко Товушевич вступив на литовську службу у 1488р.); КЕНСЬКІ (осілі у Кенську у 1559 р.); МАЛІКБАШИЧІ (Шейтан Малікбашич отримав привілей 17.08.1522 р.); ПЕТРОВИЧІ (з кінця XV ст.); ШИРИНСЬКІ (із сім'ї головних кримських беїв Ширинів крові Чингізидів, від Агіша з 1511 р.); ТАЛКОВСЬКІ (від Алі — Алея Талковського з кінця XVI ст.); ТІМІРЧИЧІ (від Тімірчі, синові якого Чідиру князь Олександр підтвердив привілей у 1494 р.); УЛАН-ОСАНЧУКОВИЧІ (від князя Осанчука, який поступив на службу у середині XV ст.) (2112, s.635-646). У Смоленській землі осіли князі БЕРДІАБІАКОВИЧІ. Князь Іван Бердіабіакович мав трьох синів: Михайла, Сенька († після 1495 р.) та Павла († після 1486 р.) (2112, s.2). При литовському дворі знаходили притулок і окремі хани Золотої Орди, а пізніше Кримського ханства, не кажучи вже про претендентів на ці престоли. Знаменитий Тохтамиш (1376-1377, 1380-1395 рр.) довший час перебував при дворі Вітовта, зрештою похід Вітовта у степ, який привів до нещасливої битви на р.Ворсклі у 1399 р. був спрямований проти Темюр-Кутлуга з метою відновлення Тохтамиша. Син останнього Джелал-ад-дін, учасник битві під Грюнвальдом також з допомогою Литви у 1412 р. здобув ординський престол. Останній хан Великої Орди Шах-Ахмет жив у Литві у 1502- 1527 рр. Суперник Менглі-Гірея принц Нур-Даулат, його брат Ізтемир з племінником Девлешем, син якого Азубек осів у Литві, і багато інших довший час перебували у Литовській державі. З їх близьких та соратників немало залишилося тут, отримавши володіння як у корінних литовських землях, так і у білоруських та українських. Такими були нащадки царевича СИХДОХМАНА. Він був ніби-то братом Менглі-Гірея, який виїхав до 1492 р. Подібного імені у родословній Гіреїв немає, можливо це був хан Великої Орди СЕЇД-АХМЕД (652, с. 107-108). Два царевичі з родини Шах-Ахмата, які залишилися у Литві, започаткували родини царевичів ПУНСЬКИХ і ОСТИНСЬКИХ (652, с. 109-113). Дві князівські родини походять від ногайського князя Юсуфа († 1555 р.). Молодші сини його Іль-мурза та Ібрагім-мурза були у 1563 р. вислані їх дядьком князем Ізмаїлом у Московську державу, де отримали м.Романів з округою, їх правнук Сеюш-мурза Юсупов († 1656 р.) брав участь у козацьких війнах, його син Абдул-мурза († 1694 р.) хрестився під іменем Дмитра. Юсупови дали багато блискучих військових, дипломатів і адміністраторів (1686). По чоловічій лінії рід обірвався у 1891 р., нині живучі Юсупови — нащадки роду по жіночій лінії (вони так і писалися: Юсупови-Сумарокови-Ельстони). Від старших синів Юсуфа пішли родини ногайських мурз, в т.ч. Кантемирів, які правили у Буджацькій Орді, а потім осіли у Молдові. Дмитро Костянтинович Кантемір (1673-1723 рр.) після втрати молдовського престолу (1710-1711 рр.) осів на Україні. Його син Антіох (1709-1744 рр.) був одним з найбільш ерудованих людей свого часу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КНЯЗІ ОРДИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ. ЧИНГІЗИДИ» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
