Початок німецько-радянської війни. Поразки Червоної армії та їх причини в 1941-1942рр.
З проголошенням незалежності почали оновлюватися та якісно змінюватися історичні дослідження про воєнні події в Україні 1941-1944рр.. Про нові концептуальні підходи і розширення тематичних пошуків, звільнення від ідеологічних схем і штампів свідчила ціла низка проведених у 1992-1995рр. у Києві наукових конференцій (Див.:Україна у другій світовій війні. Уроки історії та сучасність. Матеріали міжнародної наукової конференції. 27-28 жовтня 1994р.-К.,1995; Друга світова війна і Україна. Матеріали наукової конференції. 27-28 жовтня 1995.-К.,1996). Серед праць, у яких викладено нове концептуальне бачення історії України в роки війни, слід виокремити монографію М.Коваля - Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії.-К.,1995, а також написані нимрозвідки у книгах - Історія України. Нове бачення.-К.,1996.-Т.2 та Історія України.-К.,1997. У 1999р. вчений опублікував ще одну монографію під назвою "Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняних війнах.1939-1945рр."(Україна крізь віки.Т.12). У 1997р. Київські науковці І.Муковський і О.Лисенко опублікували книгу "Звитяга і жертовність:Українці на фронтах другої світової війни", яка стала помітним явищем в середовищі науковців. Історики спробували показати наших співвітчизників не лише в лавах Червоної армії, але й в збройних силах іноземних держав і, навіть, у підрозділах Німеччини, зєднаннях УПА, національному підпіллі. Торкнулися вони і таких болючих моментів нашої історії, як втрати серед військового контингенту і цивільного населення, калабораціоналізму, дезертирства, українсько-польських стосунків тощо. Комплексне вивчення документів дозволило авторам дійти висновку, що війна спричинила підрив генофонду України і катастрофічно зменшила його потенціал внаслідок величезних жертв, яких зазнало цивільне населення до збройних сил СРСР і почасти до військ вермахту, до загонів руху опору, масового примусового вивезення населення на роботу до Німеччини, геноциду. В той же час вони зробили більш обгрунтовані узагальнення і важливі уточнення. Так, дослідники стверджують, що військову форму у 1941-1945рр. вдягнули не 4,5 млн.чоловік, як вважалося досі, а понад 7 млн. громадян України, що становило майже 23% особового складу збройних сил СРСР. Уточнили вони й інше: з--понад 7 млн.наших земляків близько 3,5 полягли на полі брані, а кожен другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом. У 2001р. в Українському історичному журналі, №3 зявилася стаття М.Коваля "1941- й рік. Проблема історичної пам'яті", у якій висвітлено трагічні сторінки першого року війни для українців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Початок німецько-радянської війни. Поразки Червоної армії та їх причини в 1941-1942рр.» з дисципліни «Новітня історія України»
