Поразка Четверного союзу й революція в Німеччині прискорили падіння гетьманського режиму. Скоропадський втратив зовнішню військову опору, а внутрішньосоціальна виявилася дуже слабкою. 14 листопада 1918 р. на підпільному засіданні Українського національного союзу було створено Директорію на чолі з В. Винниченком, яка взяла на себе функцію відкритої боротьби проти гетьманського режиму. Невдовзі вона підписала угоду з німцями, де зобов'язувалася допомогти їм евакуюватися разом з майном в обмін на нейтралітет у боротьбі з гетьманом. Скоропадський теж пішов ва-банк, реорганізувавши уряд і підкресливши, що його «кінцевою метою буде відновлення Великої Росії». Україна оголошувалась «театром воєнних Дій». Таким чином, гетьман остаточно перейшов до табору за-гальноросійських реакційних сил, що, проте, лише ослабило його. На бік Директорії переходили війська гетьмана, до них приєднувалися повсталі селяни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Падіння Скоропадського» з дисципліни «Історія України»
