Українознавство в середніх спеціальних закладах освіти
Для них має бути створений підручник спеціального типу: системний, науковий, вищого рівня інформації й історико-філософських узагальнень, з елементами прогностичності з усіх компонентів українознавства. Навіть стиль цього підручника має бути системно-аналітичним, передусім науковим. Особливу роль у ньому мають відіграти питання-конкурси, які б спонукали до історико-аналітичного, порівняльного (і з дійсністю інших країн) підходу, до розуміння взаємозалежності: а) процесів у минулому і сучасному; б) всіх чинників буття, культури України; в) її окремих частин і цілості. Значну роль тут мають відігравати схеми, таблиці, проекти матеріально- духовного будівництва. Належне місце мають посісти уривки з творів: Я. Мудрого («Руська правда»), В. Мономаха («Поучення дітям») й Іларіона («Слово про закон, благодать, істину»), літописців (про мовну політику, характеристику племен тощо); І. Вишенського, Г. Сковороди, «Синопсиса» і «Густинського літопису» (інших літописів); передмови до невиданого «Кобзаря» й «Журнала» Т. Шевченка, роздумів про українську справу М. Максимовича, М. Шашкевича, П. Куліша, П. Чубинського М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, І. Франка, Б. Грінченка, О. Потебні, Лесі Українки, П. Чикаленка, М. Заньковецької, уривки з листування, виступи М. Грушевського («Хто такі українці і чого вони хочуть»), І. Огієнка («Українська культура»), В. Винниченка («Щоденник», В. Короленка (листи А.Луначарському) й О. Довженка (щоденник, записні книжки), М. Семчишина («Тисяча років української культури»), Російщення України (Науково-популярний збірник), Є. Маланюка («Малоросійство»), Ю. Бойка, Г. Костюка та ін.; «Енциклопедії українознавства».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Українознавство в середніх спеціальних закладах освіти» з дисципліни «Українознавство»
