Церемоніально-символічні й ситуаційно-конвенціональні інститути
Відомо, що традиційні соціальні інститути, які регулюють поведінку людей у професійній сфері, не можуть охопити увесь спектр людської поведінки. їх до- повнюють тимчасові, транзитні засоби соціальної регу ляції, що нормують повсякденні контакти, різноманітні акти групової, міжгрупової та організаційної поведінки. Вони Визначають порядок і способи взаємної поведінки, регламентують методи передання та обміну інформацією, вітання, звернення, форми вираження визнання, схва- лення й несхвалення, комунікаційні форми неофіційної субординації. Їх функціонування базується на різно- манітних ритуалах, способах спілкування і символічних діях. Подібні інститути засновані на більш-менш трива- лому. Прийнятті конвенційних норм, їх офіційному й не- офіційному закріпленні.
ГЛАВА 5 ТРУДОВА ПОВЕДІНКА
Розглянутий соціальний механізм регуляції трудової поведінки, який можна було б назвати статусно-норма- тивним, тією чи іншою мірою присутній у більшості описаних у соціологічній літературі механізмів. Однак не скрізь елементи цього типу регуляції є домінуючими. Так, в економічній соціології соціальний механізм ре гуляції трудової поведінки розуміють як систему взає модії соціально-професійних груп працівників, на які здійснюють відповідний вплив потреби та інтереси цих груп, а також умови їхнього функціонування й результа ти процесу праці . 6 Функціонування соціального механізму регуляції тру дової поведінки тут розглядається як система зв'язків між елементами, що входять у неї. При цьому соціальні інститути формують умови життєдіяльності соціальних груп, визначають характер та особливості їхніх соціаль них статусів. У свою чергу умови і статуси груп де термінують характер їхніх цілей та інтересів, які безпосе редньо впливають на їхню трудову поведінку. А статус груп визначає характер відповідних соціальних процесів. Описаний механізм регулювання трудової поведінки розглядається як система, що поєднує навколо себе су купність приватних механізмів регулювання: соціально- демографічний, розподільний, соціально-інфраструктур- ний, підприємницький, приватно-господарський і соціально-управлінський. Кожний із цих механізмів за безпечує відтворення певної «продукції» соціальної і де мографічної структур населення, інтересів і форм трудо вої поведінки груп. Характерним для цієї моделі соціального механізму регуляції трудової поведінки, як і для статусно-норма- тивного, є превалювання статусно-групових складових. Водночас за умов переходу до ринкового господарюван ня пріоритетними в механізмі соціальної поведінки ма ють бути й елементи особистісно-індивідуального харак теру. В такому разі за основу механізму регуляції трудо вої поведінки беруться потреби — нестаток у трудовій діяльності, необхідній для підтримки життєдіяльності ор-
6Див., напр.: Економічна соціологія. С. 138 —140.
171 3. Соціальне управління трудовою поведінкою
ганізму, самореалізації й розвитку особистості, соціаль ної групи і суспільства в цілому. Усвідомлення потреб перетворює їх в інтереси — реальні причини дій, що формуються в індивідів і соціальних груп відповідно до їхніх відмінностей за становищем і роллю в суспільному (зокрема й трудовому) житті. Залежно від конкретної трудової ситуації — комплек су умов, за яких відбувається трудовий процес, на основі порівняння з ціннісними орієнтаціями інтереси перетво рюються в мотиви трудової поведінки — усвідомлене внутрішнє спонукання до поведінкових трудових актів. Механізм регуляції трудової поведінки представлений на схемі (рис. І ) . 7
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Церемоніально-символічні й ситуаційно-конвенціональні інститути» з дисципліни «Соціологія праці»
