Інституціональні особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
Стратегією економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр. намічено формування інституціональної політики, що включає здійснення державою комплексу заходів, спрямованих на створення нових або реформування діючих інститутів власності, фінансових, соціальних, юридичних та інших інституцій, що впливають на розвиток економічної системи країни. Зокрема, йдеться про створення такого інституціонального середовища, що давало б можливість, з одного боку, забезпечувати ефективну підприємницьку діяльність, економічне зростання на основі структурно-інноваційних перетворень, утвердження сучасної соціальної інфраструктури, механізмів розвитку соціальноорієнтованої ринкової економіки, а з іншого – подолання суперечностей між економікою, владою і бізнесом і суспільством. Серед багатьох чинників стратегії інституціональних перетворень, яка повинна узгоджуватися з визначеними Європейською Радою критеріями членства в ЄС (копенгагенські критерії), є наявність у відповідній країні інституціональної стабільності, ринкової економіки, що ефективно розвивається, її здатність боротися з тиском конкуренції на ринках країн–членів ЄС [3, с. 32, 33]. Саме і з цією метою є доцільним набуття Україною членства в СОТ. Розглядаючи інституціональні принципи та економічні механізми регулювання зовнішньої торгівлі, слід зазначити, що зовнішньоекономічна діяльність України регулюється законами і нормативними актами, прийнятими Верховною Радою. Серед них, передусім, слід назвати закони "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про єдиний митний тариф", "Про режим іноземного інвестування" та ін. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. закріплює принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначає її суб'єкти і види, встановлює основи правового та економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, спеціальні правові режими, юридичну відповідальність. Даний закон належить до законів прямої дії, що дає можливість підприємцям безпосередньо застосовувати його норми в процесі 457
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
здійснення зовнішньоекономічних зв'язків. У ньому вміщено перелік фізичних і юридичних осіб, що мають право на таку діяльність, а також усі можливі види і форми зовнішньоекономічної діяльності. Закон запроваджує правові основи державного регулювання, включаючи питання ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті. У ньому сформульовано принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, її митного регулювання та страхування зовнішньоекономічних операцій. В законі визначено спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності, заходи щодо захисту прав і законних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України. Закон України "Про єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 р., базується на міжнародно визнаних нормах, передусім, рекомендаціях і рішеннях ГАТТ і спрямовується на максимальну відповідність загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи. Він подає систематизований перелік ставок мит, які встановлюються на товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Закон визначає такі головні види мита: адвалорні, що розраховуються у відсотках до тарифної вартості товарів та інших предметів; специфічні, що обчислюються в установленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, на які сплачується мито; комбіновані – об'єднують обидва вищезгадані види мита. Законом запроваджується порядок обчислення ввізного та сезонного мита. Визначається також сфера застосування особливих видів мита: спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних. Спеціальні статті закону регулюють порядок обчислення і сплати мита, тарифні пільги і преференції. Митне обкладання товарів та інших предметів при їх ввезенні на митну територію України здійснюється за ставками єдиного митного тарифу України, затвердженого декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. Митний збір на товари та інші предмети здійснюється на базі їх митної вартості, тобто ціни фактично сплаченої або тієї, яка буде сплачена за них на момент перетинання митного кордону України. 458
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
До митної вартості включається ціна товару згідно з рахункомфактурою, а також такі фактичні витрати, якщо вони не ввійшли до рахунку-фактури: по транспортуванню, завантаженню, страхуванню до пункту перетину митного кордону України; комісійні і брокерські; платня за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відноситься до даних товарів та інших предметів. При справлянні акцизного збору (для підакцизних товарів) об'єктом обкладання є митна вартість з урахуванням ввізного мита та митних зборів. Справляння податку на додану вартість спирається на вищевказані складові плюс вартість акцизного збору (для підакцизних товарів). Слід додати, що до товарів походження з країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (а сюди відносяться усі країни колишнього СРСР), застосовуються пільгові ставки незалежно від країн-відправника цих товарів. Товари ж, що походять і ввозяться з Росії та Білорусі, не обкладаються ввізним митом при виконанні умов безпосередньої закупки і прямого відвантаження. Крім тарифного регулювання зовнішньої торгівлі, в Україні, а особливо в перші роки незалежності, широко використовувались нетарифні, кількісні методи та обмеження експорту і імпорту (ліцензування і квотування). Зараз із поступовою гармонізацією зовнішньоторговельного законодавства з нормами і стандартами ГАТТ-СОТ, кількісні обмеження стосуються досить вузької групи товарів. Головною ланкою в системі управління зовнішньоекономічними зв'язками України є Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, на яке покладено функції розробки і здійснення загальнодержавної політики у цій галузі. Окремі сфери зовнішньоекономічної діяльності регулюють також Національний банк, Міністерство фінансів, Міністерство закордонних справ, Державний митний комітет, Експортно-імпортний банк. Важливі функції виконують Торгово-промислова палата, "Укрінвалютторг", "Юрзовнішсервіс" 459
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
та ін. У межах своїх повноважень зовнішньоекономічні зв'язки регулюють також місцеві органи влади і управління [42, с. 277280]. Інституціональний механізм СОТ випливає з її функцій, закріплених у Марракеській Угоді про заснування Світової організації торгівлі (1994). Серед цих функцій зокрема такі: сприяння реалізації досягнення цілей Марракеської Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечення реалізації багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників; організація форумів для переговорів між її членами щодо багатосторонніх торговельних відносин із питань, які регулюються угодами, включеними в Додатки до цієї Угоди. За рішенням Конференції міністрів СОТ також може бути форумом для подальших переговорів між її членами щодо багатосторонніх торговельних відносин; керування застосуванням Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок (надалі – "Домовленість про врегулювання суперечок" чи "ДСУ"), наведеної в Додатку 2 до цієї Угоди; співробітництво з Міжнародним валютним фондом і Міжнародним банком реконструкції та розвитку і його підрозділами з метою досягнення більшого єднання в проведенні глобальної економічної політики СОТ [7, с. 21]. Як показує світовий досвід, вступ країн Центральної і Східної Європи до СОТ після завершення Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів у межах СОТ у 1995 р. створив для цих країн широкі можливості для розвитку їх національних економік. Наприклад, у Болгарії за період з 1996 р., в якому вона набула членства в СОТ, загальний обсяг ВВП зріс на 30,6%, а в Естонії – відповідно на 26,5%. У Болгарії лише за наступний після вступу нею до СОТ рік обсяг іноземних інвестицій збільшився майже у 4 рази, в Словенії – вдвічі. У Естонії за час після вступу до СОТ іноземні інвестиції зросли з 282 млн дол. у 1999 р. до 594 млн дол. США у 2001 р., або у 2 з лишнім рази. Водночас названі країни
460
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
Центральної і Східної Європи та колишнього СРСР при вступі до СОТ взяли на себе відповідні зобов'язання щодо тарифних поступок і здійснення інших економічних заходів, спрямованих на лібералізацію торгових режимів і регуляторної політики [15, с. 264267]. Отже, першим позитивним результатом, який одержить Україна від вступу до СОТ, слід вважати створення сприятливих умов для надходження в її економіку більших, порівняно з періодом до вступу в СОТ, обсягів прямих іноземних інвестицій. Останні, безперечно, забезпечать підвищення темпів економічного зростання нашої держави. Як відомо, згідно зі статтями 4, 5 і 9-ю Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом набуття Україною членства в СОТ є важливою умовою для лібералізації режиму торгівлі між нашою державою та ЄС, початком проведення переговорів із питань створення зони вільної торгівлі й забезпечення поступової інтеграції України до ЄС шляхом підготовки та укладання Угоди з питання про асоційоване членство нашої держави в ЄС. Відтак, іншим важливим результатом вступу України до СОТ буде її участь у регіональних союзах і вихід на європейські ринки. Вступ України до Світової організації торгівлі створить можливості одержати нею такі права і переваги, що сприятимуть забезпеченню стабільного і довгострокового економічного зростання: розширений і недискримінаційний доступ українського експорту товарів і послуг на ринки близько 150 країн–членів СОТ; забезпечення контролю за необ'єктивним ставленням до оцінки українських товарів і послуг на ринках країн–членів СОТ; надання експорту товарів із України Режиму найбільшого сприяння і Національного режиму до ринків країн-членів СОТ; встановлення контролю за недопущенням необґрунтованих обмежень щодо ввезення в Україну товарів з інших країн; створення сприятливих умов для українських виробників товарів щодо розвитку конкурентоспроможних у світовому масштабі товарів і постачальників послуг; збільшення надходження в економіку України іноземних інвестицій; сприяння входженню України до Європейського Союзу і встановленню правил вільної торгівлі з іншими країнами. 461
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
Водночас, набуття Україною членства в СОТ дасть їй можливість прискорити євроінтеграційні процеси, що визначають стратегію економічного та соціального розвитку на найближче десятиріччя, одержання статусу країни з ринковою економікою, асоційованого члена ЄС, вирішення питань щодо створення зони вільної торгівлі між нашою державою та ЄС. Крім того, вступ України в СОТ за умов належного вирішення всіх проблем і забезпечення пріоритету національних інтересів позитивно вплине на розвиток базових галузей народного господарства – промисловості і сільського господарства, а також сфери послуг. Цей вплив може відбуватися по-різному в зв’язку з тим, що характерними особливостями ряду галузей є високий ступінь експортоорієнтованості та експортоспроможності вироблюваних ними видів продукції. Інші ж галузі орієнтовані переважно на внутрішній ринок, а розвиток окремих галузей вимагає досить значних обсягів інвестицій з великим строком їх окупності. Вступ України до СОТ справить найбільший позитивний вплив на ті галузі, продукція яких користується підвищеним попитом, і може бути швидко реалізована та забезпечувати стабільні прибутки протягом невеликого терміну. Все це, безперечно, залежатиме від того, наскільки швидко пристосуються відповідні галузі до умов лібералізованого ринку. Аналіз ресурсного потенціалу базових галузей народного господарства – промисловості, сільського господарства, торгівлі та сфери послуг і вплив вступу України до СОТ на їхній подальший розвиток, свідчить, що ці галузі виробляють великі обсяги експортоорієнтованої продукції, яка за своєю якістю є конкурентоспроможною і успішно реалізується на ринках багатьох зарубіжних країн. Відтак, можна говорити про великі потенційні можливості України, які вона одержить після набуття членства в СОТ. Слід відзначити, що, зокрема, такі галузі промисловості, як металургійна, хімічна і легка, відіграють важливу роль у розвитку економіки нашої країни. У загальному обсязі виробництва держави на експорт припадає 80% продукції металургійної промисловості, а хімічної і текстильної – близько 75%. І вплив вступу України до СОТ дасть позитивні наслідки за умови, якщо буде усунуто ряд обмежень на поставки продукції зазначених галузей на зарубіжні 462
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
ринки. Воднораз за цих умов більш міцними стануть позиції їх товаровиробників при здійсненні антидемпінгових і спеціальних розслідувань. Металургійна галузь промисловості, насамперед чорна металургія, відіграє нині важливу роль у розвитку економіки України. Наша держава є одним із найбільших у світі виробників продукції чорної металургії. Вона займає сьоме місце по виробництву сталі після КНР, Японії, США, Росії, ФРН і Південної Кореї. У даній галузі налічується майже 350 підприємств, серед них гірничо-збагачувальні комбінати, заводи, що виробляють чорні метали, коксохімічні і трубні заводи. Чорна металургія за обсягами виробництва посідає перше місце серед промислових галузей вітчизняної економіки. Обсяг виробництва чорної металургії становить 30% загального промислового виробництва, вона забезпечує 40% валютних надходжень і тут зайнято майже 10% усіх працюючих. В Україні впродовж останніх років зростають обсяги виплавки чавуну і сталі, виробництва готового прокату чорних металів і сталевих труб. Так, порівняно з 2000 р. у 2003 р. виплавка чавуну зросла з 25,7 млн т до 29,5 млн т, виплавка сталі – з 31,8 млн т до 37,5 млн т, виробництво готового прокату чорних металів – з 22,6 млн т до 29,1 млн т, а сталевих труб – з 229 млн т до 321 млн т. [47. с. 113-115]. Отже, беручи до уваги великий експортоорієнтований потенціал металургійного комплексу України, внаслідок набуття нею членства в СОТ ймовірними позитивними результатами в галузі металургії можуть бути: збільшення надходження іноземних інвестицій в цю галузь промисловості; можливість скасування квот на експорт українського товарного експорту продукції металургії до країн ЄС, що піддається жорстким нетарифним обмеженням; виробники металургійної продукції України зможуть одержати спрощені умови виходу на ринки майже 180 країн, частка яких перевищує 95% загального обсягу світової торгівлі; ставки мита на продукцію української металургії можуть бути відмінені згідно з зобов’язаннями у межах секторальної ініціативи "Сталь". Однією з основних експортоорієнтованих галузей промисловості України, що відіграє велику роль у розвитку економіки, є хімічна промисловість. У цій галузі працюють понад 463
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
200 підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції. Частка хімічної продукції в українському експорті товарів становить понад 12%. У структурі експорту найбільшу частку займають мінеральні добрива (25%), продукція неорганічної хімії (37%) і продукція шинних заводів (8%). Істотну роль в обмеженні українського експорту хімічної продукції відіграють антидемпінгові розслідування, що постійно проводяться ЄС і США проти вітчизняних виробників аміаку, аміачної селітри та карбаміду. Позитивний вплив на розвиток хімічного виробництва загалом і, зокрема, на збільшення випуску нових видів хімічної продукції, справило те, що велика кількість підприємств цієї галузі була приватизована, що дало їм можливість залучити додаткові інвестиції для модернізації виробництва. З метою подальшого ефективного розвитку хімічної промисловості України розроблено відповідну галузеву програму, розраховану на період до 2010 р., якою передбачено розширення використання місцевих природних ресурсів і впровадження у виробництво нових прогресивних та екологобезпечних технологій. В результаті виконання цієї програми намічається, що до 2010 р. обсяг українського експорту хімічної продукції збільшиться на 584,4 млн дол. США, а імпорт цієї продукції в Україну зменшиться на 269,3 млн дол. США. Воднораз у хімічній промисловості буде створено додатково майже 12 тис. робочих місць. Основними позитивними результатами вступу України до СОТ у галузі хімічної промисловості можуть бути: розширення виробництва продукції в експортоорієнтованих секторах цієї галузі внаслідок лібералізації умов доступу України до зарубіжних ринків; збільшення обсягів надходження в нашу країну іноземних інвестицій, необхідних для техніко-технологічного оновлення і модернізації підприємств галузі; розширення асортименту товарів, підвищення їх якості та зниження цін; розширення розвитку торговельно-економічного співробітництва з зарубіжними партнерами. Важливою експортоорієнтованою галуззю економіки України є легка промисловість. Вона посідає чільне місце у виробництві конкурентоспроможних товарів та їх реалізації на ринках багатьох країн світу. Ця галузь має великий потенціал, який сконцентровано 464
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
на майже 900 великих і середніх і кількох тисячах малих підприємств із чисельністю працюючих близько 300 тис. осіб. Виробничі потужності галузі дають можливість виробляти майже 1 млрд квадратних метрів тканин, 150 млн пар взуття та 200 млн одиниць одягу за рік. Завдяки цьому обсяги українського експорту товарів легкої промисловості щорічно зростають. Так, якщо у 2002 р. експорт цих товарів, зокрема, шкіряної і хутряної сировини та виробів із них, текстилю і виробів з нього, взуття, головних уборів і парасольок становили 889,6 млн дол. США, що на 7,3% більше, ніж у 2001 р. [46, с. 283], то за 2003 р. обсяги експорту цих товарів становили 1268,8 млн дол. США, або на 30,0% більше, ніж у 2002 р. [47, с. 269]. Велике значення для збільшення експортного потенціалу текстильної продукції мала укладена в 2002 р. нова Угода між Україною та ЄС про торгівлю текстильними товарами. Відповідно до цієї угоди, починаючи з березня 2001 р. було ліквідовано кількісні квоти на експорт з України текстильних виробів до країн ЄС. Оскільки країни–члени ЄС є основним ринком реалізації українських текстильних виробів, то впродовж останніх років на них припадало більше двох третин загального обсягу експорту вітчизняної текстильної продукції. Лише за 2003 р. вивіз текстилю і виробів із нього в зарубіжні країни становив 765,3 млн дол. США. Легка промисловість є перспективною, для якої вступ України до СОТ зможе забезпечити ряд переваг щодо поліпшення її розвитку, зокрема таких: зниження тарифних і нетарифних обмежень для експорту українських товарів на ринки багатьох розвинених зарубіжних країн і в результаті цього збільшення валютних надходжень в Україну; збільшення іноземних інвестицій у легку промисловість, що дасть можливість технологічно оновити виробництво продукції у цій галузі; зменшити ставки мита на продукцію легкої промисловості приблизно з 6,35 до 5,97%. Важливою експортоорієнтовною галуззю економіки України, на успішний розвиток якої за певних умов зможе позитивно вплинути набуття нашою державою членства в СОТ, є сільське господарство. Наближення нашого сільського господарства до стандартів СОТ вимагає створення необхідної законодавчої бази та фінансового забезпечення в сумі близько 9 млрд грн. У сільському господарстві зайнято майже чверть загальної чисельності 465
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
працюючих і зосереджено більше 20% основних виробничих фондів нашої країни. У цій галузі зосереджено також 41,8 млн га сільгоспугідь, в т.ч. 32,7 млн га орної землі. Завдяки проведеним у сільському господарстві України протягом останніх років реформ, були створені умови для перебудови земельних і майнових відносин і сформовані нові організаційно-правові засади господарювання, що ґрунтуються на принципах забезпечення непорушності права приватної власності на землю і майно. Вжито заходів щодо подальшого створення прозорого ринкового середовища, впровадження механізмів, спрямованих на здешевлення оплати кредитів, що надаються сільськогосподарським виробникам. Усе це дасть можливість збільшити надходження фінансових коштів, що виділяються комерційними банками для розвитку сільськогосподарського виробництва. Створення приватним сільськогосподарським виробникам умов обирати собі на правових засадах форми господарювання, партнерів зі співпраці, шляхів реалізації виробленої ними продукції, здійснені починаючи з 2000 р., зміни щодо форм і методів державного регулювання процесів соціально-економічних перетворень на селі дозволили закріпити ті позитивні зрушення, що відбулися в аграрному секторі економіки України за цей період. Нині в ньому створено велику кількість об’єктів інфраструктури аграрного ринку, зокрема: 415 агроторговельних домів, 1112 оптово-продовольчих ринків, 22,5 тис. заготівельних пунктів, 931 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів тощо. Отже, певні досягнення в ринковій трансформації аграрного сектору економіки України дають підстави для її вступу в СОТ. Членство нашої держави у цій організації дозволить прискорити проведення ринкових реформ у сільському господарстві, що в майбутньому дасть позитивні результати. До таких результатів слід віднести: збільшення надходжень іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України, за рахунок яких буде створено умови для технологічного оновлення і переоснащення сільськогосподарського виробництва відповідно до світових стандартів; розширення виробництва продукції в експортоорієнтованих галузях економіки нашої держави, зокрема, й в аграрному її секторі, внаслідок лібералізації режиму доступу до 466
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
міжнародних ринків; розширення експорту українських товарів на ринки 148 країн – членів СОТ, частка торгівлі яких становить понад 95% загальносвітових обсягів торгівлі; прискорення здійснення структурних реформ у аграрному секторі економіки. Приєднання України до СОТ може мати також і негативні наслідки для розвитку сільського господарства. Вони можуть бути зумовлені переведенням відповідно до Угоди про сільське господарство (УСГ) всіх нетарифних бар’єрів, крім санітарних і фітосанітарних, у тарифи, рівень яких у нашій країні повинен бути значно знижений. Цією угодою передбачено зміну форм державної підтримки сільськогосподарського виробництва шляхом використання переважно механізмів, спрямованих на мінімізацію впливу негативних чинників на виробництво сільськогосподарської продукції або торгівлю нею. Відповідно до Угоди СОТ підтримка сільського господарства має здійснюватися за двома напрямами. До першого належать заходи, що не підлягають скороченню – це такі загальні послуги, як фінансування досліджень, контроль за шкідниками і хворобами рослин і тварин, підготовка та перепідготовка спеціалістів, інспектування, послуги з маркетингу, підтримка розвитку інфраструктури, прямі виплати виробникам продукції, зокрема, такі, як: підтримка їх доходів, непов’язаних із результатами виробництва, страхування доходів, підтримка соціальних програм, виплати товаровиробникам за втрати, пов’язані з хворобами рослин і тварин, виплати за програмами виходу на пенсію, інвестиційна допомога, допомога за програмами збереження і раціонального використання навколишнього середовища та за регіональними програмами, виплати на створення запасів, необхідних для досягнення продовольчої безпеки тощо. До другого напряму відносяться субсидії, що підлягають скороченню, такі, як: цінова підтримка виробників продукції, дотації виробникам м’яса і молока, списання боргів минулих років, компенсація вартості матеріально-технічних ресурсів для виробництва сільськогосподарської продукції, в т.ч. здешевлення кредитів комерційних банків, пільгові тарифи на електроенергію та послуги та ін. Нині витрати на державну підтримку сільського господарства України з урахуванням податкових пільг становлять – 78%, а без цих пільг – 60% від загальної вартості внутрішньої 467
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
підтримки сільськогосподарського виробництва. Україна в ході проведення переговорів відстоює рівень підтримки сільського господарства за сукупним рівнем у обсязі 1,37 млрд дол. США, що відповідає періоду 1994–1996 рр., запропонованому як базовий. Фактична підтримка розвитку сільського господарства в нашій країні є значно нижчою від рівня, передбаченого сукупним виміром підтримки базового періоду, що є предметом узгодження в переговорному процесі з набуття нею членства в СОТ. Отже, членство України в СОТ вимагає зниження рівня захисту внутрішнього аграрного ринку в напрямі зменшення імпортних тарифів на сільськогосподарську продукцію, а також поступового реформування системи державної підтримки сільського господарства. Серед багатьох невирішених проблем у розвитку сільського господарства нашої країни є необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції. Як відмічається в науковоаналітичній доповіді "Соціально-економічний розвиток аграрного сектора в інтересах суспільства", підготовленій колективом авторів під керівництвом і за участю академіка НАНУ С.І. Пирожкова і академіка УААН В.М. Трегобчука: "Конкурентоспроможність окремих видів сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва реалізується, як правило, за рахунок демпінгових цін. Такі ж чинники, як характер макроекономічного середовища, ефективність державних інституцій, стан матеріально-технічного забезпечення, технологічний рівень виробництва, відповідність вітчизняної продукції санітарним, фітосанітарним, технічним нормам, оцінюється міжнародними експертними організаціями на досить низькому рівні" [45, с. 5]. Тому з метою підвищення конкурентоспроможності продукції аграрної сфери необхідно, перш за все, забезпечити виробництво високоякісної продукції у цій сфері відповідно до вимог світових стандартів і використовувати всі механізми активізації зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору. Для набуття Україною членства в СОТ необхідно інтенсивно розвивати сферу послуг відповідно до вимог Генеральної угоди про торгівлю послугами. Торгівля послугами розширюється і тепер її частка в загальному обсязі міжнародної торгівлі становить понад 20% [12. с.203]. В Україні необхідно розвивати послуги у таких 468
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
секторах, як банківські, страхові, транспортні послуги, послуги зв’язку, туризму, роздрібної торгівлі, побутових послуг і послуг консалтингу тощо. У секторі банківських послуг проведена значна робота, спрямована на приведення законодавчого регулювання банківського сектору відповідно до міжнародних правил. Так, постановою Правління НБУ від 13 квітня 1998 р. №140 були зняті обмеження щодо участі іноземного капіталу в діяльності банківського сектору України. Законом України від 7 грудня 2000 р. №2121–ІІІ "Про банки і банківську діяльність" скасовано вимогу, якою було визначено мінімальний розмір статутного капіталу банку, створеного за участю зарубіжних юридичних і фізичних осіб. Однак на даному етапі розвитку банківських послуг існує ряд невирішених регулятивних проблем, пов’язаних із рухом капіталу, що ускладнюють доступ іноземних банків на вітчизняний банківський ринок і вихід українських банків на зарубіжні банківські ринки. Зокрема, в Україні ще відсутні необхідні передумови для створення філій іноземних банків. З цією метою слід внести відповідні зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність" стосовно надання іноземним банкам права ширшого створення в нашій країні їх філій. Активна діяльність таких філій в Україні в умовах конкуренції, безперечно, сприятиме підвищенню ефективності діяльності вітчизняних банків, удосконаленню їх роботи на основі використання передового досвіду та прогресивних банківських технологій, розширенню сфери послуг, залученню іноземних інвесторів і використання їх фінансових ресурсів. Виходячи з викладеного, можна передбачити такі позитивні результати створення і діяльності філій іноземних банків на ринку банківських послуг нашої країни: підвищення рівня обслуговування України, скорочення строків виконання операцій, розширення сфери послуг і вдосконалення технологій їх надання, збільшення обсягів кредитування іноземними банками, зміцнення банківської системи України шляхом реструктуризації та концентрації капіталу. Основним негативним результатом створення і діяльності філій іноземних банків на українському ринку банківських послуг 469
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
слід вважати істотні труднощі щодо здійснення нагляду за фінансовими операціями таких філій. Однак у міжнародній практиці використовується чимало механізмів, які дають можливість організувати ефективну систему банківського нагляду за діяльністю філій іноземних банків, зокрема, таких, як національний режим нагляду, доступ до філій органів банківського нагляду тієї країни, де розташований материнський банк, участь у національній системі страхування банківських депозитів (вкладів у банках та ощадних касах) тощо. Страхові послуги відіграють важливу роль у розвитку економіки України. На ринку таких послуг нині функціонує майже 330 страхових компаній. Протягом останніх років ринок страхування розвивається стабільно, однак забезпечує перерозподіл лише близько 2% ВВП (у розвинених країнах цей показник сягає до 12%). У даний час в Україні застраховано лише 10% ринків. У більшості ж економічно розвинених країн аналогічний показник становить до 95%. З метою поліпшення розвитку сектору страхових послуг уряд України вжив ряд заходів щодо лібералізації доступу до цього сектору. Зокрема, прийнято Закон України "Про страхування" (5 вересня 2001 р. №2745–ІІІ), яким передбачено забезпечення стабільного розвитку страхових організацій України, створення необхідного конкурентного середовища, захисту інтересів страхувальників і поліпшення інвестиційного клімату. Цей Закон передбачає також забезпечення платоспроможності страховиків, можливість здійснення перестрахування як у резидентів, так і в нерезидентів. Водночас його положення посилюють вимоги щодо недопущення відпливу коштів у зарубіжні установи та зумовлюють необхідність відповідного декларування в тому випадку, коли обсяги страхових платежів, що виділяються для перерахування нерезидентам, перевищують 50% їхнього загального розміру, одержаного з початку поточного року. Враховуючи недостатнє забезпечення і беручи до уваги тенденції світового ринку страхування, зазначений закон встановлює норму, за якою мінімальний розмір статутного фонду страховика, що займається іншими видами страхування, ніж страхування життя, має бути еквівалентним 1 млн євро, а страховика, який здійснює страхування життя – 1,5 млн євро. 470
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
Законом України "Про страхування" ліквідовано обмеження відносно участі іноземних юридичних осіб і громадян у заснуванні українських страхових компаній (страховиків). Так, у попередній редакції цього закону таке обмеження становило 49% у статутному фонді страховика. Скасовано також дискримінацію відносно величини статутного фонду страховика. У попередній редакції названого закону вона для засновників-резидентів становила 100 тис. євро, а за участю іноземних юридичних осіб й іноземних громадян – 500 тис. євро. Усунення цих обмежень створює сприятливі умови для залучення на український страховий ринок додаткового капіталу, посилення конкуренції і функціонування на ньому лише фінансово забезпечених страхових компаній. Крім того, у сфері страхових послуг після вступу України до СОТ відбудуться й інші позитивні зрушення. Йдеться, насамперед, як свідчить досвід інших постсоціалістичних країн, про зростання іноземних інвестицій, застосування нових технологій, розширення асортименту страхових послуг і поліпшення їх якості та обслуговування клієнтів і т.п. Як наслідок, рівень якості страхових послуг в Україні з часом підвищиться до світових стандартів. Слід відзначити також, що після вступу України до СОТ поряд із позитивними можуть бути й негативні наслідки для розвитку сектору страхових послуг. Зокрема, загострення конкурентної боротьби між іноземними та вітчизняними установами– постачальниками послуг може мати своїм наслідком звуження внутрішнього ринку для українських установ–постачальників послуг, витіснення з ринку послуг сильнішими у фінансовому забезпеченні іноземними страховими компаніями українських страхових компаній тощо. Важливе значення для розвитку економіки України має сектор транспортних послуг. Цей вид послуг займає в структурі експорту послуг більше 80%. Набуття Україною членства в СОТ матиме позитивні результати, насамперед, у галузі трубопровідного транспорту шляхом урегулювання свободи транспортних перевезень відповідно до угод СОТ. Інші види українського транспорту, в т.ч. морського, автомобільного й авіаційного, вже тепер діють у міжнародних перевезеннях на умовах жорсткої конкуренції.
471
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
Щодо внутрішніх транспортних перевезень, то державна політика має бути спрямована на підвищення якості перевезень, охорони вантажів, дотримання встановлених строків їх доставки тощо. У противному разі після вступу України до СОТ і запровадження вільного режиму в даній сфері послуг ці види транспорту не зможуть ефективно використовувати нові можливості для здійснення вигідних транспортних операцій за умов посилення конкуренції з боку іноземних транспортних компаній. На виконання Закону України "Про страхування" Кабінет Міністрів України прийняв ряд рішень із питань обов’язкових видів страхування, а саме: страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів; страхування відповідальності громадян нашої країни, які мають у власному або іншому законному володінні зброю; відповідальність за шкоду, що може бути завдана іншій особі або її майну; страхування врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Затверджено також нові розміри страхових платежів згідно зі звичайними договорами про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України. Важливу роль у розвитку економіки України відіграє ринок послуг зв’язку. Цей ринок є одним із найбільш привабливих для зарубіжних інвесторів. В Україні розвиваються високими темпами мережі телекомунікацій і поштового зв’язку, розширюється впровадження новітніх технологій на ринку послуг зв’язку, для чого лише в 2003 р. використано 138,2 млн дол. США іноземних інвестицій. Так, вводяться в експлуатацію нові телефонні мережі, обладнані засобами вітчизняного виробництва, розвиваються мережі Інтернет і мобільного зв’язку, що налічують майже 4 млн абонентів, прискорюється будівництво та введення в експлуатацію волоконно-оптичних ліній зв’язку. З метою виконання проектів модернізації й розвитку мереж телефонного зв’язку, будівництва транспортних мереж, застосування нових технологій і послуг зв’язку використовуються іноземні кредити, позики спільних підприємств по виробництву 472
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
обладнання зв’язку в обсязі до 50 млн дол. США щорічно. Все це забезпечує істотне підвищення рівня розвитку телефонної мережі та якості обслуговування населення. Набуття Україною членства в СОТ для ринку послуг зв’язку й інформатизації, з одного боку, сприятиме збільшенню обсягів надходжень сюди іноземного капіталу і прискоренню їх технологічного оновлення, а також застосовуванню правил торгівлі у сфері послуг зв’язку, що застосовуються у країнах–членах СОТ. З другого боку, це дасть можливість більш справедливо врегульовувати суперечки та взаємні претензії у сфері зв’язку між постачальниками і споживачами послуг цієї сфери й ефективно розвивати обмін досвідом роботи щодо використання новітніх технологій, підвищення фахових знань вітчизняних спеціалістів. Нарешті, вступ України до СОТ приведе до того, що у перспективі на світовому ринку послуг використовуватимуться потенціальні можливості нашої країни у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Разом із тим вступ України в СОТ і лібералізація ринку послуг зв’язку негативно вплине на неконкурентоздатних операторів зв’язку, але сприятиме імпорту послуг за значно нижчими цінами і вищої якості, дасть можливість споживачам послуг більш широкого їх вибору. Воднораз лібералізація ринку телекомунікацій сприятиме інтенсивному розвитку інших видів послуг – фінансових, інформаційних і комп’ютерних технологій, туризму, транспорту тощо. Всі вони значною мірою залежать від ефективності роботи комунікаційних мереж. Основною проблемою ринку послуг зв’язку може бути те, що, як правило, іноземні інвестори вкладають свої капітали в найбільш прибуткові сфери галузі: мобільний зв’язок, послуги Інтернет. Важливу роль у розвитку економіки України відіграє внутрішня торгівля. Її частка в загальному обсязі ВВП у 2003 р. становила близько 9%. У системі внутрішньої торгівлі України на кінець 2003 р. працювали всього 42693 підприємства, з них: у роздрібній торгівлі – 17931, у роздрібній торгівлі транспортними засобами – 1452, у ресторанному господарстві – 5113, на підприємствах інших видів діяльності – 18197. Середньорічна чисельність найманих працівників в оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послугами з ремонту та в 473
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
готелях і ресторанах у кінці 2003 р. становила 644 тис. осіб. Обсяги товарообороту торгівлі й ресторанного бізнесу впродовж 2000-2003 рр. постійно зростали і на кінець 2003 р. становили всього 534,7 млрд грн, у т.ч.: оптовий товарооборот підприємств – 394,1, оборот роздрібної торгівлі – 87,6, обіг ресторанного господарства – 3,0, роздрібний товарооборот підприємств – 50,0 млрд грн. [47, с. 283, 302, 401]. Прямі іноземні інвестиції у внутрішню торгівлю України на кінець 2003 р. становили 1175,1 млн дол. США, або 17,7% у загальному обсязі іноземних інвестицій в економіку нашої країни [47, с. 278]. У сфері внутрішньої торгівлі України протягом останніх років відбуваються позитивні зрушення. Починаючи з кінця 1999 р. постійною є тенденція до реального зростання обсягу, зокрема, роздрібного товарообороту, що свідчить про розширення внутрішнього ринку. Завдяки збільшенню платоспроможного попиту населення і застосуванню сучасних підходів до здійснення торговельної діяльності у 2003 р. забезпечено реальний приріст роздрібного товарообігу порівняно з 2000 р. з 47,5 до 87,6 млрд грн, або в 1,8 раза. Враховуючи важливу роль світогосподарських зв'язків, зовнішньої торгівлі в економічному розвитку України, світовий позитивний досвід вступу до СОТ країн Центральної і Східної Європи, слід ще раз наголосити, що набуття Україною членства в цій авторитетній міжнародній організації є одним із зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних пріоритетів нашої держави. З метою надання нового імпульсу для розвитку процесу вступу до СОТ Україна здійснила і здійснює цілий ряд заходів, спрямованих на завершення узгодження національного законодавства з нормами і принципами СОТ. Уряд і Парламент України прийняли ряд законодавчих актів, здійснили Пенсійну і Податкову реформи, що сприяло затвердженню Державного бюджету на 2004 рік і розробці бюджету на 2005 рік на новій законодавчій базі. Вступ України до СОТ у перспективі справить позитивний вплив на підвищення інституційної спроможності країни, насамперед, на завершення створення необхідної законодавчої 474
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
бази, значне поліпшення інвестиційного клімату, збільшення можливостей для одержання прямих іноземних інвестицій, спрощення умов доступу українським виробникам до ринків більшості країн світу, отримання українськими суб’єктами підприємницької діяльності можливостей при вирішенні торговельних спорів застосовувати багатосторонні механізми, передбачені нормами СОТ, що значно посилить їхні позиції в антидемпінгових і спеціальних розслідуваннях, обмежить можливості довільного застосування окремих національних процедур у цій сфері, усуне загрозу торговельно-економічної ізоляції України не лише з боку країн Західної і Центральної Європи, а й від країн Східної Європи і Балтії, які вже є членами ЄС, дозволить уникнути витіснення з ринку ЄС товарів українських виробників аналогічними товарами нових країн-членів ЄС, дасть можливість збільшити надходження до Державного бюджету України за рахунок скасування пільг, розширення бази для отримання митних платежів, збільшення обсягів виробництва і активізації товарообігу, створить передумови для організації у перспективі зони вільної торгівлі Україна – ЄС та переведення відносин вільної торгівлі й економічних стосунків у межах СНД в цілому на загальновизнані принципи СОТ. Слід відзначити, що поряд із позитивними результатами вступу України до СОТ, набуття нею членства в цій організації пов’язане і з можливими негативними наслідками. Як зазначено в Стратегії економічного і соціального розвитку України на 20042015 рр., це, передусім, "стосується ринку високотехнологічних продуктів, який фактично "монополізований" ТНК" [48, с. 317]. За умов низьких показників експорту на міжнародні ринки вітчизняних високотехнологічних товарів, оскільки Україна вивозить на ці ринки переважно продукцію тваринництва і рослинництва, харчові та мінеральні продукти, руди, метали, зокрема чорні, механічне обладнання, машини і механізми, електрообладнання, пристрої для звукозапису, транспортні засоби та ін., такий стан може загальмувати інноваційні процеси в економіці. Водночас зволікання зі вступом України до СОТ негативно впливатиме на її можливості знаходити нові ринки збуту товарів і послуг у зарубіжних країнах, визначати своє місце в світовому 475
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
господарстві, підвищувати конкурентоспроможність своїх товарів і послуг на світових ринках. У зв’язку з недосконалим національним законодавством наша держава не може забезпечувати необхідні для неї стабільні умови торгівлі та надходження іноземних інвестицій, нових технологій і ноу-хау, набувати передового досвіду організації торгівлі за правилами СОТ, захищати свої торговельні інтереси. Членство у СОТ дозволить Україні створювати нові робочі місця для свого населення, призупиняти виїзд висококваліфікованих учених і фахівців у зарубіжні країни, забезпечувати відповідні умови для економічного і соціального розвитку та зростання. Тому нашій країні необхідно прискорити свій вступ до СОТ. Зокрема, за сприятливих внутрішніх і зовнішніх умов переговірний процес та всі процедурні питання щодо членства України в СОТ можуть бути вирішені вже до кінця 2005 р. Програмою заходів щодо завершення вступу України до СОТ, метою якої є створення і здійснення умов для завершення відповідних переговорів і вступу нашої держави до цієї міжнародної організації, намічено вирішення таких завдань, як координація заходів, що проводяться міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, пов’язаних із завершенням процесу вступу України до СОТ, що полягає, насамперед, у досягненні спільної узгодженої позиції з питань тарифної політики, лібералізації доступу іноземних підприємств до ринку послуг України, поступової трансформації підтримки державою сільського господарства згідно з вимогами СОТ; комплексний аналіз законодавства і законопроектів стосовно їх відповідності нормам і вимогам угод СОТ і узгодження законодавства з вимогами системи угод СОТ; розробка прогнозу результатів вступу нашої країни до СОТ, підготовка і виконання заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності тих галузей економіки, що можуть зазнати негативного впливу внаслідок набуття Україною членства в СОТ. Як відомо, товари і послуги є основними чинниками, на які впливають механізми зони вільної торгівлі. Тому перед українськими товаровиробниками постає багато завдань щодо створення високопродуктивного і конкурентоспроможного виробництва товарів, які відповідали б вимогам міжнародних 476
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
стандартів. Переважна більшість підприємств промисловості, сільського господарства та інших галузей народного господарства і сфери послуг потребують переобладнання найновішою технікою і технологією, ноу-хау з метою модернізації виробництва та підвищення його ефективності. Для цього необхідно активізувати роботу по залученню інвестиційного капіталу як вітчизняного, так і іноземного. На сучасному етапі розвитку світового господарства попит на інвестиції та інновації значною мірою перевищує їх пропозиції. Інвестори мають ширші можливості вибору об’єктів, у які вигідніше вкладати кошти. Країни, що між собою конкурують за одержання інвестицій, роблять усе можливе, щоб постійно підвищувати рівень виробництва до вимог міжнародних стандартів, удосконалювати свою торговельну й інвестиційну політику, правову і регуляторну системи з тим, щоб забезпечити собі найпривабливіші інвестиційні умови для залучення інвестицій. Позитивна економічна динаміка останніх років сприяє тому, що прямі іноземні інвестиції в нашу країну постійно зростають (табл. 7.3). Конкурентна боротьба за отримання інвестицій полягає у створенні привабливіших порівняно з іншими країнами умов для інвестування. Йдеться про економічні, політичні, правові, фінансові, інституціональні та інші чинники, які в сукупності формують інвестиційний клімат країни. Тому членство в СОТ є одним із важливих індикаторів, які оцінюють інвестори, приймаючи рішення про інвестування в конкретній країні. Зокрема, інвестори намагаються з’ясувати, чи вироблені в нашій державі товари будуть мати відкритий доступ до міжнародних ринків, чи не зазнаватимуть вони на цих ринках дискримінації, чи діють в Україні правові гарантії захисту інвестицій тощо. Набуття Україною членства в СОТ дасть їй можливість інтегруватися до світової економіки і широкорозгалуженої торговельної мережі, щоб знайти своє місце і ефективно виконувати свою роль у світовому господарстві, раціонально використовувати свій виробничий, торговельний та інвестиційний потенціал, успішно розвивати конкурентоспроможне промислове і сільськогосподарське виробництво та сферу послуг, що сприятиме
477
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
розвитку народного господарства й економічному зростанню нашої країни. Таблиця 7.3 Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну по країнах світу (на початок року, млн дол. США) Країни Всього США Кіпр Сполучене Королівство Нідерланди Віргінські острови (Брит.) Російська Федерація Німеччина Швейцарія Австрія Республіка Корея Польща Італія Швеція Угорщина Ірландія Канада Інші країни 1995 485,5
Інтеграція України у світове господарство повинна все більше набувати характеру державного регулювання процесу трансформації торговельної системи на основі вимог СОТ. У той же час для України, як і багатьох інших держав СНД, процес цієї трансформації супроводжується рядом труднощів, що зумовлені, насамперед, зниженням економічного потенціалу держав, пов’язаним із переведенням розвитку їх економік на ринкові умови господарювання. Вступ України до СОТ в сучасних умовах є важливим у контексті активізації діяльності щодо її інтеграції до Європейського Союзу, бо членство в СОТ є передумовою для поглиблення інтеграційної взаємодії з ЄС.
478
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
Вступ України до СОТ вимагає розвитку та диверсифікації ринку послуг, стан якого у нашій країні потребує значного поліпшення, зокрема, щодо залучення більших обсягів інвестиційних коштів і розширення структури експорту послуг. Україна повинна узгодити з країнами-членами СОТ свої зобов'язання у сфері послуг згідно з принципами і правилами Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС). Ця угода з метою забезпечення лібералізації і розширення торгівлі послугами за своїми вимогами спрямована на розгляд таких чинників, як обмеженість зарубіжної конкуренції, прозорість ринку, прогнозування його розвитку та ін. Отже, стосовно приєднання України до ГАТС перед нею постає ціла низка складних завдань стратегічного і організаційного характеру, а саме: удосконалення, насамперед, державної політики в галузі розвитку ринку послуг, зокрема законодавчих і адміністративних засад регулювання у сфері послуг, аналіз сучасних тенденцій у різних секторах цієї сфери та розробка пропозицій, спрямованих на визначення пріоритетності розвитку секторів послуг, створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, передусім, таких секторів сфери послуг, як фінансові послуги, в тому числі банківські, страхові та ін., транспортні послуги в різних галузях транспорту; послуги в галузі науки і освіти; послуги зв’язку; будівельні послуги; послуги в галузях туризму, охорони здоров'я та інших галузях ринку послуг. Угода про вступ до ГАТС передбачає, поряд із визначенням пріоритетів та стратегії розвитку сфери послуг, вирішення ряду технічних і організаційних завдань, виконання яких має забезпечити успішне здійснення взятих за цією угодою зобов'язань. Основними серед таких завдань є: конкретне визначення стратегічних інтересів України при розробці переліків особливих зобов'язань і винятків із режиму найбільшого сприяння в секторах послуг; координація виконання взятих зобов’язань у законодавчому та організаційному відношенні різними українськими міністерствами й відомствами, що забезпечують надання підпорядкованими їм підприємствами, установами та організаціями різних видів послуг; підготовка і забезпечення різних секторів послуг кваліфікованими фахівцями, що володіють 479
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
необхідними професійними знаннями та досвідом роботи в сфері вітчизняного і міжнародного правового регулювання торгівлі послугами. Як відзначалось на XIII засіданні Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, яке відбулось у вересні 2004 р., на сучасному етапі підготовчого процесу залишаються неузгодженими з цією групою такі питання, як: "державне цінове регулювання, дискримінаційне оподаткування, кількісні тарифні обмеження, субсидії у галузях промисловості, технічні бар’єри в торгівлі, застосування санітарних та фітосанітарних заходів" [8, с. 2], які намічено розглянути на наступних засіданнях Робочої групи. Відповідно до схваленого на спеціальному засіданні Ради зі співробітництва ЄС – Україна, що відбулося 22 лютого 2005 р. у м. Брюсселі, трирічного Плану дій "Україна – ЄС" передбачено, що "завданням України цього року є вступ до СОТ, отримання статусу країни з ринковою економікою і початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС "[9, с. 5]. У 2005 р. на державному рівні здійснювались заходи, спрямовані на створення умов для вступу нашої держави до СОТ. Зокрема, на засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулось 26 травня, схвалено пакет законопроектів, необхідних для вступу України до СОТ. В усіх 21 прийнятих законопроектах уряд намагався максимально врахувати інтереси національного товаровиробника. Так, наприклад, законопроектами передбачено, що більшість вимог СОТ, які стосуються АПК, остаточно наберуть чинності через 5-8 років. Уряд запропонував внести зміни до таких важливих законів: "Про страхування" (з питань про зняття обмежень доступу іноземних страховиків на ринок України), зміни до типового договору з реалізації інвестиційного проекту на територіях пріоритетного розвитку або в спеціальних економічних зонах щодо умов контракту на реалізацію інвестиційного проекту; "Про розвиток автомобілебудівної промисловості України"; "Про державне регулювання виробництва й реалізації цукру"; "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт металів" та ін. [10, с.2]. Велике значення для прискорення вступу нашої країни до СОТ має Указ Президента України В. Ющенка від 15 червня 2005 р. №951/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і 480
7.2. Особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ
оборони України від 20 травня 2005 року "Про заходи щодо забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі", яким передбачено широкий комплекс конкретних заходів, спрямованих на активізацію роботи Уряду і Парламенту України з широкого спектру питань, зокрема, щодо: створення центрального органу виконавчої влади по забезпеченню здійснення державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва в даній сфері; розробки програми заходів із нейтралізації можливих негативних наслідків після набуття нашою державою членства в СОТ; завершення у 2005 р. переговорного процесу з країнами-членами Робочої групи з розгляду заявки нашої держави про її вступ до СОТ, враховуючи при цьому необхідність встановлення відповідних перехідних періодів щодо відкриття доступу до ринків реалізації товарів і послуг; приведення у відповідність з нормами і принципами СОТ української системи стандартизації і технічного регулювання та державної політики підтримки сільського господарства й інших галузей економіки; забезпечення в умовах набуття Україною членства в СОТ стабільного ринку праці; передбачення у проектах законів про Державний бюджет України на 2006 і подальші роки асигнувань в обсягах, що дозволять здійснити заходи, пов'язані зі вступом нашої держави до СОТ; визначення як невідкладних для позачергового розгляду Парламентом України ряду проектів законів, схвалення котрих необхідно для забезпечення вступу України до СОТ, та інших. Водночас, необхідно відзначити, що цим же Указом Президента України затверджено розгорнутий "План заходів щодо забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі", у якому визначено конкретні міністерства і відомства, відповідальні за їх здійснення, та строки виконання [11, с. 7-9]. Таким чином, у стратегічній перспективі вступ України до СОТ має забезпечити їй поліпшені умови торгівлі, удосконалення торговельного режиму, раціоналізацію структури товарообороту, підвищення ефективності торгових операцій за умов здійснення послідовної, науково обґрунтованої зовнішньоекономічної політики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інституціональні особливості та економічні наслідки приєднання України до СОТ» з дисципліни «Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення»
