Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту, яке охоплює чотири стадії його руху (власне виробництво, розподіл, обмін і кінцеве споживання). Типовим для ринкової економіки є розширене відтворення сукупного суспільного продукту, що означає його зростання за обсягом, поліпшення структури і якості. Сутність відтворення сукупного суспільного продукту полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю і натуральною формою. При використанні сукупного суспільного продукту ринкова економіка регулює пропорції його складових, здійснює оптимальне поєднання нагромадження і споживання. Держава бере участь у реалізації народногосподарських пріоритетів, втілює в життя принципи соціальної справедливості. 300
Умови і закономірності заміщення всіх частин сукупного суспільного продукту за вартістю і натуральною формою з'ясовує теорія реалізації. Наведемо таку умовну схему реалізації сукупного суспільного продукту: І. 4080 Пв 4- 1360 Hn + 1360 Дп = 6800 II. 1920 Пв + 640Hn + 640Дя =3200 _________________________________ 6000 Hn + 2000 Hn + 2000 Дп == 10 000. Як видно з схеми, суспільне виробництво складається з двох підрозділів: виробництво засобів виробництва (І) і виробництво предметів споживання (II). За вартістю продукція містить перенесену вартість (Пв), а також необхідний (Hn) і додатковий продукт (Дп). Далі відбувається процес реалізації сукупного суспільного продукту. Частина продукції першого підрозділу йде на відновлення спожитих засобів виробництва, на збільшення основних і оборотних фондів у першому підрозділі Вф, а також на утворення тут резервного фонду Р. Це здійснюється за рахунок додаткового продукту першого підрозділу. У другому підрозділі частина його продукції йде на забезпечення життєвими засобами працівників цього підрозділу і на необхідний продукт для заново залучених працівників Рф. І нарешті, відбувається обмін між першим і другим підрозділами. Перший підрозділ реалізує другому підрозділу, засоби виробництва для відновлення спожитих (1920 Пв), для розширення виробництва, а також для створення резервного фонду Р. Другий підрозділ реалізує першому підрозділу предмети споживання для працівників, які брали участь у виробництві (1360 Дп) і для заново залучених працівників (70 Рф). Частина продукції першого і другого підрозділів спрямовується на утримання невиробничої сфери Нс. Отже, після реалізації сукупного суспільного продукту схема буде мати такий вигляд: . І. 4080 Пв + 530 Вф + 50 Р + 1360 Hn + 70 Рф + 710 He = 6800. II. 1920 Пв + 220 Вф + 100 Р + 640 Hn + 30 Рф + 290 He == 3200. Умовами реалізації при розширеному відтворенні є: І (Пн + Hn + Дп) > I Пв + II Пв. І (Hn + Дп) + II (Hn + Дп). > II (Пв + Hn + Дп). І (Hn + Дп) > II Пв. Певна самостійність першого підрозділу є відносною. Більше того, відставання у розвитку другого підрозділу негативно впливає на реалізацію сукупного суспільного продукту в цілому. 301
Практика показала, що в реалізації суспільного продукту в умовах адміністративно-командної системи відбувались значні порушення. Продукція першого підрозділу, що мала йти на відновлення спожитих засобів виробництва, часто спрямовувалась на створення нового виробництва. Це призвело до того, що наприкінці 90-х років на багатьох підприємствах засоби праці були майже повністю зношені.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відтворення сукупного суспільного продукту» з дисципліни «Основи економічної теорії»
