В умовах ринкової економіки переважна більшість цін формується в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Тому такі ціни можна вважати конкурентними. Серед конкурентних можна виділити групу цін, які встановлюють для завоювання лідерства на ринку. Окремі підприємці можуть свідомо піти на зниження цін нижче ринкових, щоб позбавитися конкурентів. Але це не може тривати довго. До того ж такий маневр можуть дозволити собі тільки підприємці, що мають, як кажуть, “запас міцності”, який визначається використанням передової техніки, прогресивної технології, значними фінансовими ресурсами. Ринкова економіка не може повністю виключити застосування монопольних цін. Нагадаємо, що це ціни, які монополісти встановлюють на вищому рівні, ніж ціни виробництва. Монополії встановлюють більш високі ціни збуту на свої товари і більш низькі на придбання товарів інших фірм. 190
На противагу конкурентним цінам монопольні ціни встановлюють в умовах відсутності вільної конкуренції. Для монополіста про конкуренцію не може бути й мови. Йому вже не доводиться боротися за своє місце на ринку. Він сам має змогу значною мірою визначати кількість товару і його ціну. А через те що конкуренції немає, то немає і необхідності модернізувати виробництво, враховувати нові технології. В результаті потреби населення в якомога кращих товарах уже не задовольняються так, як цього вимагає основна ідея ринкової економіки. У зв'язку з цим держава з ринковою економікою прагне обмежити існування монопольних цін, розробляє для цього антимонопольне законодавство. Але усунути повністю монополію в усіх галузях господарства неможливо. При цьому в більшості випадків монополія зберігається за державою. Це підприємства зв'язку, видобування цінних металів, виробництво алкогольних напоїв, оборонна промисловість. Ціни, встановлення яких є компетенцією держави, називають регульованими.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ціни за способом формування» з дисципліни «Основи економічної теорії»
