Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу власного капіталу
Капітал підприємства формується за рахунок власних і позичкових коштів, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану підприємства. Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний ка-
пітал – це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування. Власний капітал поділяється на: статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений капітал (непокритий збиток) і відображається у ІІ розділі пасиву балансу підприємства (рис. 7.1).
Власний капітал
Статутний капітал
Накопичений капітал
Цільове фінансування
Резервний капітал
Додатковий капітал
Нерозподілений прибуток
Рис. 7.1. Склад власного капіталу підприємства Власні і позичкові кошти розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання
157 слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства. Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, які становлять їхню найбільш рухому частину. Основні джерела поповнення власного капіталу підприємства наведені на рис. 7.2. Джерела поповнення власного капіталу
Зовнішні
Внутрішні
Випуск акцій Безоплатна фінансова допомога Інші зовнішні джерела
Чистий прибуток підприємства Амортизаційні відрахування Переоцінка майна Інші внутрішні джерела
Рис. 7.2. Джерела поповнення власного капіталу підприємства
У процесі аналізу власного капіталу необхідно вирішити наступні завдання: 1) здійснити загальну оцінку складу і структури власного капіталу підприємства; 2) проаналізувати ефективність використання власного капіталу; 3) проаналізувати оборотність капіталу; 4) здійснити аналіз прибутковості власного капіталу; 5) проаналізувати кредиторську заборгованість підприємства. Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:
158 • • • • форма № 1 «Баланс підприємства»; форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; форма № 3 «Звіт про власний капітал»; форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів».
Слід зазначити, що пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості. Узагальнено джерела коштів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість). Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних коштів у загальній величині джерел коштів підприємства, і коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів, обчислених за формулою: К = скориговані довготермінові зобов'язання + скориговані поточні зобов'язання/реальний власний капітал Результати аналізу структури пасивів доцільно наводити в табличній формі. Таблиця 7.1 Аналіз структури пасивів, тис. грн. Показники Реальний власний капітал (р.380+р.630 – р.360-р.370) Позичені кошти (скориговані довготермінові зобов’язання + скориговані короткотермінові зобов’язання Разом Коефіцієнт автономії Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів На початок року 5067 На кінець року 5090 Питома вага, % на початок року 64,1 на кінець року 59,2 Відхилення тис. грн. +23 % –4,9
2838 7905 0,64 0,56
3505 8595 0,59 0,69
35,9 100,0 х х
40,8 100,0 х х
+667 +690 –0,05 +0,13
+4,9 х х х
Більш детальний аналіз структури пасивів і її зміни проводять окремо по кожному збільшеному виду пасивів. У результаті аналізу визначають статті пасиву, за якими відбулося найбільше зростання загальної величини джерел коштів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу власного капіталу» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
