Найбільш прийнятною для України є експортно орієнтована модель економічного розвитку, що передбачає всебічне використання світових ринків як додаткового чинника економічного зростання. Аналіз зовнішньої торгівлі України вказує на те, що вона стає дедалі більш відкритою для зарубіжних партнерів. Частка України у світовому ВВП складає 0,07%, а світового експорту — 0,3%. Досить характерним є те, що третина національного виробництва України опосередкована дією зовнішніх економічних зв’язків. Це підкреслює виняткову важливість даної сфери у системі життєзабезпечення держави. До факторів, які детермінують тісну взаємодію української економіки і світового ринку, варто зарахувати такі: а) досить розвинутий внутрішній поділ і кооперацію праці; б) ресурсна обмеженість (особливо паливно-енергетичні ресурси); в) традиційні господарські зв’язки з країнами СНД і насамперед з Росією; г) зростаюча необхідність створення наукоємної конкурентної продукції; д) залучення інвестиційних і фінансових ресурсів із високорозвинених країн світу та ін. За 2007 р. експорт товарів склав 49248,1 млн дол. США, імпорт — 60669,9 млн дол. США. Порівняно з відповідним періодом 2006 р. експорт збільшився на 28,4%, 415
Частина V. Міжнародна економіка
імпорт — на 34,7%. Від’ємне сальдо становило — 11421,8 млн. дол. (за 2006 р. — 6670,6 млн дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,81 (за 2006 рік — 0,85). Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 204 країн світу. Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 37,8% від загального обсягу експорту, Європи — 30% (у т.ч. до країн Європейського Союзу — 28,3%), Азії — 21%, Африки — 5,7%, Америки — 5,5%. Найбільші обсяги експортних поставок за 2007р. здійснювались до Російської Федерації — 25,7% від загального обсягу експорту України, Туреччини — 7,4%, Італії — 5,4%, Німеччини та Польщі — по 3,3%, Білорусі — 3,2% та Казахстану — 2,9%. У загальному обсязі експорту товарів за 2007 р. порівняно з 2006 р. збільшилась частка механічних машин — з 5,3% до 5,6%, електричних машин — з 3,3% до 4,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання — з 2,8% до 3,7%, жирів та олій тваринного або рослинного походження — з 2,5% до 3,5%, наземних транспортних засобів — з 1,5% до 2%. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів — з 6,2% до 5,9%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки — з 6,7% до 5,3%, продуктів неорганічної хімії — з 2,8% до 2,3%, руд, шлаків та золи — з 2,4% до 2,2%, зернових культур — з 3,5% до 1,6%. Імпорт з країн СНД становив 42,2% від загального його обсягу, Європи — 38% (у т.ч. з країн Європейського Союзу — 36,6%), Азії — 14,7%, Америки — 3,7%, Африки — 1,1%, Австралії і Океанії — 0,2%. Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації — 27,8%, Німеччини — 9,6%, Туркменістану — 7%, Китаю — 5,5%, Польщі — 4,8%, Італії — 2,9%, Казахстану — 2,6%. На відміну від негативного торговельного сальдо товарами, Україна має перевагу в експорті послуг, де домінуючі позиції посідають транспортні послуги. Україні, як транзитній державі, необхідно приділяти більшу увагу. крім трубопровідного транспорту, розвитку інших видів транспортних послуг. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу у галузях літако- і суднобудування, Україна має добрі перспективи у розвитку додаткових транспортних послуг, пов’язаних з ремонтом і обслуговуванням. Україна також має значний науково-технічний потенціал та напрацювання у багатьох наукоємних галузях. Розвиток секторів комп’ютерних, науково-дослідницьких та пов’язаних з ними послуг сприятиме стимулюванню технологічного прориву у різних секторах економіки, розширенню використання інформаційних технологій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Україна на світовому ринку товарів і послуг» з дисципліни «Економічна теорія»
