Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги , яку бажають придбати покупці. Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Наприклад, щоденний попит на яблука може відобразити така множина співвідношень цін і кількостей:
А Б В Г Д Е Ціна (Р), грн. за кілограм 10 8 6 4 2 1 Кількість (Q), кг за день 0 3 10 20 35 45 Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни. Його можна визначити за таблицею або за графіком (рис. 4.1) як параметр точки на кривій попиту. Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується з підвищенням ціни і зростає зі зниженням ціни. Математичним виразом закону попиту є функція попиту: Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною (рис. 4.1). Лінійна функція попиту описується рівнянням: . Застосовується у теоретичних дослідженнях. Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є внутрішнім (ендогенним) чинником попиту. Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту (рис. 4.2.а). Нецінові (зовнішні або екзогенні) чинники, що формуються поза ринком, спричиняють зміни у попиті за даної ціни, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту (рис. 4.2.б). Нецінові чинники попиту – це смаки та уподобання споживачів; кількість покупців на ринку; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому. Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють: нормальні блага – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів (крива попиту зрушується праворуч від до ; нижчі блага – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів (крива попиту зрушується ліворуч від до . Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів: товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки. товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки. З врахуванням нецінових чинників функція попиту може бути представлена як: , де – нецінові чинники попиту. Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі). Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни. Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв’язок. Математичний виразом закону пропонування є функція пропонування: . Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування, яка звичайно є висхідною і нелінійною. Лінійна функція пропонування описується рівнянням: і застосовується у теоретичних дослідженнях. Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування (рис. 4.3.а). Нецінові чинники спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування (рис. 4.3.б). Неціновими чинниками пропонування виступають ціни ресурсів, технологія виробництва; кількість продавців на ринку; податки та субсидії; зміни цін інших товарів; очікування відносно зміни цін у майбутньому. Наприклад, підвищення цін ресурсів або встановлення податку на виробника збільшують витрати виробництва і скорочують пропонування, зрушуючи криву пропонування ліворуч від до . Більш продуктивні технології виробництва або надання субсидій збільшують пропонування і зрушують криву пропонування праворуч від до . З врахуванням нецінових чинників функція пропонування може бути представлена рівнянням: , де – нецінові чинники пропонування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз попиту і пропонування» з дисципліни «Економічна теорія»
