Визначення земельної ренти на основі попереднього бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів — це їх порівняльна оцінка за продуктивністю. Припустімо, що відмінності в природній родючості земельних ділянок зумовлені в конкретному випадку такими властивостями: вмістом гумусу в орному шарі, %; наявністю елементів живлення в орному шарі, мг/кг ґрунту; реакцією ґрунтового розчину, рН. Оцінка природної родючості земельних ділянок залежно від зазначених властивостей проведена за відкритою шкалою, за якою земельним ділянкам з середньою врожайністю (2, 5 тощо) присвоєно по 100 балів. Агрохімічна характеристика земельних ділянок наведена в табл. 2.2.5. Наявність елемеУмови нтів живлення, зволоження Теплозабезпечення мг/кг ґрунту** сума ефективних температур гідротермічний коефіцієнт ГТК
Таблиця 2.2.5. Характеристика земельних ділянок Механічний склад ґрунту Вміст солей Na Реакція у вбирґрунтового ному розчину комплексі ґрунту поправочний коефіцієнт qNa 1,00 1,00 1,00 поправочний коефіцієнт qрН 0,95 1,00 1,00 солі Na, % – – –
Ділянка Вміст гумусу в орному шарі h, %
поправочний коефіцієнт qмс 1,00 1,00 1,00
поправочний коефіцієнт kТ
поправочний коефіцієнт kв
назва
P2O5
K2O
1* 2,3 2* 3,1 3 *
125 174 >200
65 87
62 79
1,30 1,30
1,08 1,08 1,08
2550 2550 2550
0,97 0,97 0,97
4,6
130 115 1,30
серед. сугл. серед. сугл. серед. сугл.
5,5 6,0 6,5
* **
а також інші ділянки тієї самої родючості; наявність N визначалася за Корнфільдом, Р2О5 і К2О — за Чіріковим.
Залежності між властивостями ґрунтів та їхньою родючістю відображає формула (4); крім того, вона дає змогу врахувати в разі потреби вплив добрив: Бp = (3508772 + П)kвkTqмсqpHqNa, , h (4) де Бp — оцінка родючості ґрунту, бали; h — вміст гумусу в орному шарі, %; П — поправка на вміст у ґрунті доступних форм N, P2O5, K2O, а також на внесення органічних та мінеральних добрив, бали; 71 71
рН
N
Модуль 2. Оцінка нерухомості та інвестиційних проектів
kв, kT , qмс, qpH, qNa — поправочні коефіцієнти на вологозабезпеченість, теплозабезпеченість, механічний склад ґрунту, реакцію ґрунтового розчину і вміст солей Na у вбирному комплексі ґрунту. Поправка П обчислюється окремо для азоту, фосфатів і калію оксиду: (4 (5) ПN = 0,81081N − 43,27485 ) + 1,35135 О + 0,81081 МN ; h Д Д 1444 24444 3 14 4 2 3 14243 4 4 1 2
+ 5,21739 О + 1,30435 МK O ; Д Д 14 4 2 3 144 44 2 23 , 2 де ПN (ПP2O5 , ПK 2O ) — поправка на забезпеченість азотом (фосфатами, калію оксидом), бали; N — вміст доступного N в орному шарі, мг/кг ґрунту; Р2О5 — вміст рухомого Р2О5 в орному шарі, мг/кг ґрунту; K2О — вміст обмінного K2О в орному шарі, мг/кг ґрунту; ДО — внесення органічних добрив у перерахунку на гній, т/га; ДМN — внесення мінеральних азотних добрив, кг діючої речовини/га; ДМP2O5 — внесення мінеральних фосфорних добрив, кг діючої речовини/га; ДМK2O — внесення мінеральних калійних добрив, кг діючої речовини/га. Член 1 формул (5), (6) і (7) — це поправка на вміст елементів живлення в ґрунті; член 2 —поправка на внесення органічних добрив; член 3 — поправка на внесення мінеральних добрив. Після виконання обчислень за формулами (5), (6) і (7) у формулу (4) підставляють найменший результат із трьох (відповідно до закону мінімуму). Урожайна ціна бала, визначеного на основі формули (4), дорівнює 20 кг озимої пшениці з гектара. 3
72 72
Економічна оцінка і ціна землі
Застосування формул (4), (5), (6) і (7) показано на прикладі оцінки родючості земельних ділянок 1 (4, 7, 10, 13, 16, 19 і 21). Бр = (35,08772 · 2,3 + П) 1,08 · 0,97 · 1,00 · 0,95· 1,00. Поправка на вміст у ґрунті доступних форм N, Р2О5 і K2О така: ПN = 0,81081(125 – 43,27485 · 2,3) = 20,65 (бала); ( ПР О = 1,15358 125− 30,40936⋅ 2,3) = −5,70 (бала);
ПК 2О = 1,30435(62 − 26,90058⋅ 2,3) = 0,17 (бала). Отже: БР = (35,08772 · 2,3 – 5,70) 1,08 · 0,97 · 1,00 · 0,95 · 1,00 = = 74,6 ≈ 75 (балів). При внесенні 10 т/га органічних і 200 кг/га діючої речовини мінеральних добрив (N70Р100К30) оцінка родючості ділянки 1 (4, 7, 10 та ін.) буде такою: ПN = 0,81081(125 – 43,27485 · 2,3) + 1,35135 · 10 + + 0,81081 · 70 = 20,65 + 13,51 + 56,76 = 90,92 (бала);
ПK 2O = 1,30435(62 – 26,90058 · 2,3) + 5,21739 · 10 + + 1,30435 · 30 = 0,17 + 52,17 + 39,13 = 91,47 (бала). Тобто: БР = (35,08772 · 2,3 + 90,45) 1,08 · 0,97 ·1,00 Ч Ч 0,95 · 1,00 = 170,3 ≈ 170 (балів). В табл. 2.2.6 на- Таблиця 2.2.6. Оцінка родючості земельних діляведено оцінку ро- нок дючості земельних Родючість, бали ділянок 1, 2 та 3, Ділянка природна штучна сукупна визначену за форБРП БРШ* БРС мулою (4). 1 75 95 170 Такі оцінки від2 100 109 209 повідають екстен3 150 117 267 сивному та інтен* сивному способам 10 т/га органічних добрив і 200 кг/га діючої ведення господарс- речовини мінеральних добрив при оптимальному співвідношенні азотних, фосфорних і калійних тва. 73 73
Модуль 2. Оцінка нерухомості та інвестиційних проектів
При екстенсивному господарюванні урожайність формується за рахунок природної родючості, отже, її слід порівнювати з відповідною оцінкою, вираженою в балах. При інтенсивному господарюванні урожайність формується як за рахунок природної родючості, так і за рахунок штучної (в даному разі остання зумовлена внесенням органічних та мінеральних добрив). В такому разі врожайність слід порівнювати з сукупною оцінкою родючості. Окрім того, при відомій врожайній ціні одного бала є можливість розрахувати нормативну врожайність земельних ділянок 1, 2 і 3 (табл. 2.2.7). Величини нормативної і фактичної врожайності (остання показана в табТаблиця 2.2.7. Нормативна врожайність зерна, лицях 2.2.2 – т/га 2.2.3) в даному Урожайність, ц/га разі дуже близьприріст за Ділянка рахунок без внесенкі, а це засвідчує, всього ня добрив внесення що формула (4) є добрив адекватною при 1 15,0 19,0 34,0 оцінці родючості 2 20,0 21,8 41,8 даних земельних 3 30,0 23,4 53,4 ділянок. Бонітування земельних ділянок за врожайністю є передумовою їх наступного бонітування за рентою: БЗР = БАР + БДРІP + БДРІЗ + (8) де БЗР — земельна рента, бали; БАР — абсолютна рента, бали; БДР — диференційна рента І за родючістю, бали; БДР БДР ІP ІЗ ІМ
+ БДРІМ + БДРІІ P + БДРІІ З + БДРІІМ
— те саме, за зручністю для обробітку, бали; — те саме, за місцерозташуванням, бали;
БДРІІ P — диференційна рента ІІ за родючістю, бали; БДРІІЗ — те саме, за зручністю для обробітку, бали; БДРІІМ — те саме, за місцерозташуванням, бали. Структура формули (8) визначена формулою (3). Розмірність бала при бонітуванні всіх 24 земельних ділянок за рентою визначалася таким чином, щоб БЗР = БРС. В такому разі грошовий еквівалент бала становитиме 3,22136 грн. Конкретні значення складових формули (8) такі. 74 74
Економічна оцінка і ціна землі
БАР = 23,59. БДРІP = ( БРП – 75) 1,891539 при 75 ≤ БРП ≤ 150. БДРІЗ = (6 − ГП) 4,966843[( БРП − 75 0,0025+ 1 ) ] при 1 ≤ ГП ≤ 6, 75 ≤ БРП ≤ 150, де ГП — група поля. БДРІМ = БДРІМВД + БДРІМВР , де БДРІМВД — диференційна рента І за відстанню від земельної ділянки до госпдвору підприємства; БДРІМВР — те саме, за відстанню від підприємства до ринку. БДРІМВД = (3 − ВД ) 8,567804[(БРП − 75) 0,0059903+ 1] Ч Ч [(ГП − 6) 0,052058+ 1,26029] при 0,5 ≤ ВД ≤ 3,
де БДРІІМВД —диференційна рента ІІ за відстанню від земельної ділянки до госпдвору підприємства; БДРІІМВР — те саме, за відстанню від підприємства до ринку. БДРІІ МВД = (3 − ВД ) 8,443633[(БРШ − 95) 0,0026738+ 1] Ч Ч [(ГП − 6) 0,029379+ 1,146894 при 0,5 ≤ ВД ≤ 3, ]
95 ≤ БРШ ≤ 117, 1 ≤ ГП ≤ 6. 75 75
Модуль 2. Оцінка нерухомості та інвестиційних проектів
БДРІІМВР = (40 − ВР) 0,465642[(БРШ − 95) 0,009091+ 1] при 10 ≤ ВР ≤ 40, 95 ≤ БРШ ≤ 117. В табл. 2.2.8 наведено розрахунок нормативної земельної ренти за формулою (8). Її порівняння з рентою, обчисленою в таблицях 2.2.2 – 2.2.5, показує майже цілковитий збіг їхніх величин, що засвідчує адекватність формули (8) при оцінці земельних ділянок 1 – 24. В табл. 2.2.9 наведені оцінки земельних ділянок за сукупною родючістю та рентою. Збіг середніх оцінок (215 = 215) не виключає суттєвих розбіжностей окремих оцінок. Причому оцінка невигідно розташованих та незручних для обробітку земельних ділянок за рентою БЗР значно нижча від їхньої оцінки за родючістю БРС і навпаки — для вигідно розташованих і зручних для обробітку ділянок оцінка за БЗР перевищує оцінку за БРС. Застосування формул (4) і (8) для оцінки ріллі ілюструє при-
Приклад 5 клад. Завдання. Провести оцінку родючості ріллі та обчислити ренту за умови, що земельна ділянка має такі характеристики: вміст гумусу в орному шарі ґрунту — 2,6 %; вміст доступних елементів живлення в орному шарі, мг/кг ґрунту: N — 148 (за Корнфільдом); Р2О5 — 96 (за Чіріковим); К2О — 73 (за Чіріковим); багаторічне значення гідротермічного коефіцієнта Селянинова — 1,33; багаторічна сума ефективних температур — 2500 єC; механічний склад ґрунту — легкий суглинок; реакція ґрунтового розчину рН — 5,4; вміст солей Na у вбирному комплексі ґрунту — 0 %; група поля – ІІІ; відстань між земельною ділянкою та населеним пунктом, до якого вона належить (відстань до госпдвору) — 2,7 км; відстань між населеним пунктом, до якого належить земельна ділянка, та найближчим містом (ринком) — 25 км. Розв’язання. Спочатку слід обчислити поправки на вміст елементів живлення. До подальших розрахунків приймається найменша з них: ПN = 0,81081(148 – 43,27485 · 2,6) = + 28,77 (бала).
Модуль 2. Оцінка нерухомості та інвестиційних проектів Таблиця 2.2.9. Оцінки земельних ділянок за сукупною родючістю та рентою Ділянка Оцінка сукупної родючості БРС Оцінка за рентою БЗР БЗР/БРС
1 2 3 4 5 6 В середньому по ділянках з переважанням несприятливих рентоутворюючих факторів 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 В середньому по ділянках з близькими до середніх значеннями рентоутворюючих факторів 19 20 21 22 23 24 В середньому по ділянках з переважанням сприятливих рентоутворюючих факторів В середньому
На завершення розгляду питання 2.2.2 зазначимо, що дані таблиць 2.2.2 – 2.2.5 і, відповідно, розроблені на основі цих даних формули (4) і (8) мають насамперед ілюстративний характер. Мета цих прикладів полягала в тому, щоб визначити складові земельної ренти та показати можливості їх вимірювання із застосуванням математичного апарату. Формули (4) і (8) адекватно описують взаємозалежності, показані в таблицях 2.2.2 – 2.2.5. Вони прийнятні для практичного застосування рівно настільки, наскільки матеріали таблиць 2.2.2 – 2.2.5 відображують реальну різноманітність якісних характеристик ґрунтів. Детальніше перелік факторів, які визначають якість земельних ділянок, розглядатиметься при вивченні питання 2.2.3, а саме при ознайомленні з природометричною моделлю «Земля». Існують методики, в тому числі офіційні, тією чи іншою мірою придатні для проведення грошової оцінки земель як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського призначення. Реформування земельних відносин в Україні, включення землі в економічний оборот потребують розробки нових методик оцінки землі, які б відповідали сучасним і перспективним вимогам.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення земельної ренти на основі попереднього бонітування ґрунтів» з дисципліни «Іпотечне кредитування»