2. Розрахунок впливу на прибуток змін відпускних цін на продукцію (ΔП1) здійснюється за формулою (13.17):
ΔП1 = ВР1 – ВР1,0 ,
(13.17)
де ВР1 = Σ Ц1 х Q1 – виручка від реалізації продукції в звітному періоді в цінах звітного періоду; Ц1 – ціна виробу в звітному періоді; Q1 – кількість виробів, реалізованих у звітному періоді; ВР1,0 = Σ Ц0 х Q1 – обсяг реалізації продукції в звітному періоді в цінах базового періоду; Ц0 – ціна виробу в базовому періоді. 3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсягах реалізації продукції (ΔП2) за базовою собівартістю здійснюється за формулою (13.18):
ΔП2 = П0 х К1 – П0 = П0 х (К1 – 1) ,
(13.18)
де К1 – коефіцієнт зростання обсягів реалізації продукції за їх собівартістю, тобто К1 = С1,0 / С0; С1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період у цінах і тарифах базового періоду; С0 – собівартість базового періоду. 4. Розрахунок впливу на прибуток змін в структурі й асортименті продукції (ΔП3) здійснюється за формулою (13.19):
ΔП3 = П0 х К2 – П0 х К1 = П0 х (К2 – К1) ,
(13.19)
де К2 – коефіцієнт зростання обсягу реалізації за відпускними цінами, тобто К2 = ВР1,0 / ВР0; ВР1,0 – обсяг реалізації в звітному періоді за цінами базового періоду; ВР0 – обсяг реалізації в базовому періоді. 462
5. Розрахунок впливу на прибуток економії внаслідок зниження собівартості продукції (ΔП4) здійснюється за формулою (13.20):
ΔП4 = С1,0 – С1 ,
(13.20)
де С1,0 – собівартість реалізованої продукції звітного періоду в цінах і за умовами базового періоду; С1 – фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду. 6. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції при одночасному зростанні обсягів реалізації (ΔП5) здійснюється за формулою (13.21):
ΔП5 = С0 х К1 – С1,0 .
(13.21)
7. Окремо за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток зміни цін на матеріали і тарифів на послуги (ΔП6), а також економії, викликаної порушеннями господарської дисципліни (ΔП7). Сума факторних відхилень (ΔПі) дає можливість визначити загальну зміну прибутку від реалізації за звітний період (ΔП), що виражається формулою (13.22):
ΔП = ΔП1 + ΔП2 + ΔП3 + ΔП4 + ΔП5 + ΔП6 + ΔП7 .
(13.22)
Якщо підприємство розглядається як механізм, що перебуває в стані безупинного удосконалення своєї діяльності, то природно 13.6. Поняття фінанвиникає питання: з чого почати цей процес? сової діагностики Комплекс діагностичних процедур є очевидта оцінка фінансовоною початковою фазою будь-якого процесу економічного стану трансформації. В діагностиці підприємства підприємства існують два основних об'єкти аналізу: результати діяльності підприємства за період і його поточний стан (основні бізнес-процеси підприємства). Економічна діагностика підприємства – аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. Підсумком діагностики на основі оцінки господарського стану і його ефективності є висновки, необхідні для прийняття термінових, але важливих рішень, наприклад, про цільове кредитування, про покупку чи продаж підприємства, про його ліквідацію, реорганізацію тощо. Основні положення діагностики: Положення 1. Зміст діагностики полягає в аналізі результатів діяльності підприємства і основних бізнес-процесів підприємства. Положення 2. Фінансові показники слід аналізувати в комплексі з іншими «нефінансовими» показниками. Положення 3. Принцип розумної достатності: для цілей діагностики варто використовувати тільки ті показники, що є інформаційною основою для прийняття управлінських рішень. Положення 4. Принцип порівнянності: фінансові показники будуть некорисними для ухвалення рішення, якщо їх не можна зіставити з іншими даними, пов'язаними з об'єктом діагностики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості здійснення багатофакторного аналізу прибутку» з дисципліни «Економіка підприємства»
